ЩОДО ВИЗНАЧЕННЯ ПЕРШОГО ЕТАПУ МІСТОБУДІВНОГО РОЗВИТКУ ОДЕСИ
DOI:
https://doi.org/10.32347/2519-8661.2025.34.182-196Ключові слова:
Історико-містобудівні дослідження, історичний міський ландшафт, ОдесаАнотація
Стаття присвячена визначенню першого етапу містобудівного розвитку Одеси. Одеська затока була відома як зручний пункт у морській навігації із часів Давньої Греції. Археологічні дослідження фіксують наявність поселень у цьому місці саме з тих часів. Але в контексті містобудівного розвитку міста в чинних історико-містобудівних дослідженнях першим етапом вважається період після 1794р., коли планувальний розвиток Одеси почав відбуватись за затвердженим генеральним планом. Між тим численні дослідження істориків, починаючи із ХІХ ст., а також історіографічні джерела свідчать про існування міста із розвиненою інфраструктурою та чітким планувальним зонуванням принаймні з середини XVIII сторіччя. Критичний перегляд чинних уявлень щодо етапів містобудівного розвитку Одеси викликаний також необхідністю впровадження сучасного підходу HUL до об’єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО - Історичний центр м.Одеса. Аналіз історіографічних матеріалів веде до висновку, що просторова організація планування Хаджибея складалась із трьох функціонально-планувальних зон (територій) – форштат, або територія забудови середмістя (житлової та громадської), території оборонного призначення (фортеця, земляні укріплення, еспланада), територія портових споруд (причал, складські будівлі тощо). В результаті дослідження визначено, що просторова організація територій міста Хаджибей османського періоду 2 пол.XVIII ст. - кін. XVIII ст. стала основою просторової організації міста на наступних етапах містобудівного розвитку. Особливості містобудівної морфології окремих територій історичного центру сучасної Одеси (містобудівна структура Приморського бульвару та Європейської площі, парк Шевченка) можна вважати матеріальним відображенням просторової організації міста вищезазначеного періоду. Встановлено, що першим етапом містобудівного розвитку Одеси слід вважати етап формування просторової організації міста Хаджибей османського періоду 2 пол.XVIII ст. - кін. XVIII ст. (1754-1789рр.).
Посилання
Список джерел
Історичний центр портового міста Одеса: номінація на внесення до Списку світової спадщини [The historic center of the port city of Odesa: Nomination for inscription in the UNESCO World Heritage List ]. (2023) Режим доступу: https://whc.unesco.org/en/list/1703/
ІКОМОС. (2011). Принципи Валлетти щодо збереження та управління історичними містами, містечками та міськими районами. 17 Генеральна асамблея ICOMOS 28 листопада 2011 р. Париж: ICOMOS. 16 с.
ЮНЕСКО. (2011). Рекомендація щодо історичного урбаністичного ландшафту, включаючи словник визначень. Париж: ЮНЕСКО. 50 с.
ЮНЕСКО. (2005). Віденський меморандум «Всесвітня спадщина і сучасна архітектура – управління історичним міським ландшафтом» / Центр Всесвітньої спадщини. – Відень: ЮНЕСКО. 31 с.
ІКОМОС. (1987). Міжнародна хартія про охорону історичних міст (Вашингтонська хартія). – Вашингтон. 6 с. Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/go/995_761
ІКОМОС. Квебекська декларація збереження духу місця / 16-а Генеральна Асамблея ІКОМОС. – Квебек, Канада, 2008. – 10 с. – Режим доступу: https://whc.unesco.org/uploads/activities/documents/activity-646-2.pdf
Rodwell D. The Historic Urban Landscape and the Geography of Urban Heritage // The Historic Environment: Policy & Practice. 2018. Vol. 9, No. 3–4. P. 180–206. DOI: 10.1080/17567505.2018.1517140
Тимофієнко В. І., Вечерський В. В., Сердюк О. М., Бобровський Т. А. Історико-містобудівні дослідження Одеси / За ред. В. Вечерського. Київ: Фенікс, 2008. 156 с. ISBN 978-966-651-648-3
Дьомін М.М., Шулешко І.В. Коригування історико-архітектурного опорного плану, проєкту зон охорони, визначення меж історичних ареалів м. Одеси / Київ, 2020
Вечерський, В. В. Спадщина містобудування України: теорія і практика історико-містобудівних пам’яткоохоронних досліджень населених місць. Київ: НДІТІАМ, 2003. 558 с. ISBN 966–7452–43–3
Архітектурна спадщина України: пам’яткоохоронний аспект: монографія / Леонід Прибєга. — К.: Інститут культурології НАМ України, 2015. — Бібліогр.: с. ISBN 978-966-2241-9
Ідак Ю. В. Основи теорії морфології міста : автореф. дис. д-ра архітектури : 18.00.01 / Ідак Юлія Володимирівна ; Національний університет "Львівська політехніка". – Львів, 2020. – 44 с.
Павлюк Н.П., Глеб-Кошанская Т.Н. (авт.-сост.) Наследие Ф.П. Де-Волана. Из истории порта, города, края. Одесса: Астропринт, 2002. — 256 с.: ил. — ISBN: 966-549-823-1
Надлер В. К. Одесса в первые эпохи ее суще¬ствования. Одесса: тип. В. В. Кирхнера, 1893. - 100 с.
Яковлев В. К. К истории заселения Хаджибея (1789-1795). Одесса: тип. Шульце, 1889. – 57 с.
Скальковский А. А. Первое тридцатиле¬тие истории города Одессы (1793-1823). Одесса, 1837. – 296 с.
Боровой С. Я. Хаджибей в 60-х гг. XVIII ст. (В свете новых материалов) // Записки Одесского археологического общества. – 1967. – Т. 2. – С. 130–136.
Губар О. І. (2015). Історія містобудування Одеси і функції Одеського будівельного комітету. Одеса, ТЕС, 520 с.
Красножон А. В. Еволюція довгочасної фортифікації та історична топографія міст Північно-Західного Причорномор'я на початку XV – наприкінці XVIII ст. – Одеса, 2018. – 656 с.
Красножон А. В. Фортеці та міста Північно-Західного Причорномор’я (XV-XVIII ст.) / Красножон А. В.; за ред. А. В. Федорука. – Одеса: Чорномор’я, 2018. – 312 с. : 206 іл. ISBN 978-966-555-313-7
Красножон А. В. Заснування Одеси в Османському Хаджибеї / А. В. Красножон // Життя і пам’ять: науковий збірник, присвячений пам’яті В’ячеслава Івановича Шамко / відп. ред. В. М. Букач. – Вип. 3. – Одеса : Homeless Publishing, 2018. – С.122-132. Режим доступу: http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/2349
Середа О. Г. Населені пункти Північно-Західного Причорномор’я за османськими джерелами: проблема датування та історичного розвитку / О. Г. Середа // Чорноморська минувшина. – 2009. – Вип. 4. – С. 122-132. – DOI: 10.18524/2519-2523.2009.4.156520
Середа О. Османсько-українське степове порубіжжя в османсько-турецьких джерелах XVIII ст. / Олександр Середа. — Одеса : Астропринт, 2015. — 312 с. ISBN 978-966-927-105-1
Гончарук Т. Будівлі османського Хаджибея (Одеси) 1760 – 1780-х рр.: за матеріалами опублікованих джерел та вітчизняної історіографії / Т. Гончарук // Чорноморська минувшина. – 2015. – Вип. 10. – С. 48–55. – DOI: 10.18524/2519-2523.2015.10.115524
Гончарук Т. Стаття в «Одесском вестнике» 1841 р. про зруйнування Хаджибеївської лазні в Одесі // Юго-запад. Одесика: історико-краєзнавчий науковий альманах. – 2008. – Вип. 6. – С. 44-49.
Сапожников І. А.-Ж. де Лафіт-Клаве і історія Коджа-Бея – Одеси // Scriptorium nostrum. Електронний історичний журнал / Херсон: Херсонський державний університет, 2017. – Вип. 3 (9). – С. 139–152.
Сапожников І. В. Первая картография Хаджибея / І. В. Сапожников // Scriptorium nostrum. – 2017. – Вип. 2 (8). – С. 161–177.
Сапожников І. В. Хаджибей і прилегаюче побережжя Чорного моря в роки Першої російсько-турецької війни / І. В. Сапожников // Eminak: Науковий щоквартальник. – 2019. – № 2 (26). – С. 28–34. – DOI: https://doi.org/10.33782/eminak2019.2(26).286
Сапожников І. В. Османський замок Хаджибей (Hocabey hisar) в 1766-1789 роках / І. В. Сапожников // Архів. Історія. Сучасність. – 2016. – Вип. 2. – С. 267–277.
Чепелєв М. В. Одеса в ЮНЕСКО. Перший крок – визначальний // Регіональні проблеми архітектури та містобудування. О.: ОДАБА, 2024. – №18. – С. 265–273. – DOI: 10.31650/2707-403X-2024-18-265-273
References
Historic center of the port city of Odesa: Nomination for inscription in the UNESCO World Heritage List. (2023). UNESCO World Heritage Centre. Retrieved from https://whc.unesco.org/en/list/1703/
ICOMOS. (2011). The Valletta Principles for the Safeguarding and Management of Historic Cities, Towns and Urban Areas. Paris: ICOMOS.
UNESCO. (2011). Recommendation on the Historic Urban Landscape, including a glossary of definitions. Paris: UNESCO.
UNESCO. (2005). Vienna Memorandum on World Heritage and Contemporary Architecture – Managing the Historic Urban Landscape. World Heritage Centre. Vienna. 31 pages.
ICOMOS. (1987). International Charter for the Conservation of Historic Towns and Urban Areas (The Washington Charter). Washington, DC. 6 pages. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/go/995_761
ICOMOS. (2008). Québec Declaration on the Preservation of the Spirit of Place (16th General Assembly). Québec, Canada. 10 pages. Retrieved from https://whc.unesco.org/uploads/activities/documents/activity-646-2.pdf
Rodwell, D. (2018). The historic urban landscape and the geography of urban heritage . The Historic Environment: Policy & Practice, 9(3–4), 180–206. https://doi.org/10.1080/17567505.2018.1517140
Tymofiienko, V. I., Vecherskyi, V. V., Serdiuk, O. M., & Bobrovskyi, T. A. (2008). Historical and Urban Studies of Odesa [Istoryko-mistobudivni doslidzennya Odesy] (V. Vecherskyi, Ed.). Kyiv: Phoenix. 156 pages. (in Ukranian)
Dyomin M.M., Shuleshko I.V. (2020). Adjustment of the historical and architectural reference plan, draft protection zones, determination of the boundaries of the historical areas of Odesa [Koriguvannya istoryko-arkhitekturnoho opornoho planu, proektu zon okhorony, vyznachennya mezh istorichnykh arealiv m. Odesy], Kyiv. (in Ukranian)
Vecherskyi, V. V. (2003). Heritage of Urban Planning in Ukraine: Theory and Practice of Protection Research of Settlements [Spadshchyna mistobuduvannia Ukrainy: teoriia i praktyka pam’iatkookhoronnykh doslidzhen naselenykh mist]. Kyiv: NDI TIAM. (in Ukrainian)
Pribyega, L. (2015). Architectural heritage of Ukraine: The monument protection aspect [ Arkhitekturna spadshchyna Ukrainy: pam’iatko okhoronnyi aspekt]. Kyiv: Instytut kulturolohii NAM Ukrainy. ISBN 978-966-2241-9 (in Ukrainian).
Idak, Y. V. (2020). Fundamentals of the Theory of Urban Morphology [Osnovy teorii morfolohii mista]: Dissertation Abstract, Doctor of Architecture. Lviv: National University "Lviv Polytechnic".(in Ukrainian)
Pavliuk, N. P., & Gleb-Koshanskaia, T. N. (Eds.). (2002). The heritage of F. P. De Volan: From the history of the port, city, and region [ Nasledie F. P. De-Volana. Iz istorii porta, goroda, kraia]. Odessa: Astroprint. (in Russian)
Nadler, V. K. (1893). Odessa in the earliest periods of its existence [Odessa v pervye epokhi ee sushchestvovaniya]. V. V. Kirkhner Typography. (in Russian)
Yakovlev, V. A. (1889). To the history of settlement of Khadzhibey (1789–1795) [K istorii zaseleniya Khadzhibeya (1789–1795)]. Odessa: Typography of A. Shultze. (in Russian)
Skalkovsky, A. A. (1837). The first thirty years of the history of the city of Odessa (1793–1823) [Pervoe tridtsatiletie istorii goroda Odessy (1793–1823)]. Odessa: City Typography. (in Russian)
Borovoy, S. Ya. (1967). Khadzhibey in the 60s of the 18th century (in light of new materials) [Khadzhibey v 60-kh gg. XVIII st. (V svete novykh materialov)]. Proceedings of the Odessa Archaeological Society, 2, 130–136.
Gubar, O. I. (2015). History of Urban Planning of Odessa and Functions of the Odessa Construction Committee [Istoriia hradostroitelstva Odessy i funktsii Odeskogo stroitelnogo komiteta] (in Russian). Odessa, TES, 520 p.
Krasnozhon, A. V. (2018). Evolution of long-term fortification and historical topography of the cities of the Northwest Black Sea region in the early 15th – late 18th centuries [Evoliutsiia dovhochasnoi fortyfikatsii ta istorichna topohrafiia mist Pivnichno-Zakhidnoho Prychorno-moria na pochatku XV – naprykintsi XVIII st.]. Odesa. (in Ukrainian)
Krasnozhon, A. V. (2018). Fortresses and cities of the North-Western Black Sea region (15th–18th centuries) [Fortetsi ta mista Pivnichno-Zakhidnoho Prychornomoria (XV–XVIII st.)] (edited by A. V. Fedoruk). Odessa: Chornomorja Publishing House. (in Ukrainian)
Krasnozhon, A. V. (2018). The founding of Odessa in Ottoman Khadjibey [Zasnuvannia Odesy v Osmanskomu Khadzhybei]. In V. M. Bukach (Ed.), Zhyttia i pam’iat: naukovyi zbirnyk, prysviachenyi pamiati Viacheslava Ivanovycha Shamko (Issue 3, pp. 122–132) (in Ukrainian). Retrieved from http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/2349
Sereda, O. H. (2009). Settlements of the North-Western Black Sea region according to Ottoman sources: Issues of dating and historical development [Naseleni punkty Pivnichno-Zakhidnoho Prychornomoria za Osmanskymy dzherelamy: problema datuvannia ta istorychnoho rozvytku] Chornomorska mynuvshyna [Black Sea Past], 4, 122–132. (in Ukrainian) https://doi.org/10.18524/2519-2523.2009.4.156520
Sereda, O. (2015). Osmanian-Ukrainian steppe borderland in Ottoman-Turkish sources of the 18th century [Osman’sko-ukrayinske stepove porubizhzhia v osmansko-turetskykh dzherelakh XVIII st.]. Odessa: Astroprint. ISBN 978-966-927-105-1. (in Ukrainian)
Honcharuk, T. (2015). Buildings of Ottoman Khadzhibey (Odessa) in the 1760s–1780s: Based on published sources and domestic historiography [Budivli osmanskoho Khadzhybeia (Odesy) 1760–1780-kh rr.]. Chornomorska mynuvshyna, (10), 48–55. (in Ukrainian) https://doi.org/10.18524/2519-2523.2015.10.115524
Honcharuk, T. (2008). Article in «Odessky Vestnik» 1841 on the destruction of Khadzhibey bathhouse in Odessa [Stattiya v «Odesskom vestnike» 1841 r. pro zruiunuvannia Khadzhybeiivskoi lazni v Odesi]. Yugo-zapad. Odesika: Istoryko-kraieznavchyi naukovyi almanakh, 6, 44–49 (in Ukrainian)
Sapozhnykov, I. (2017). A.-J. de Lafitte-Clav and history of Kodja-Bay Odessa. [A.-Zh. de Lafit-Klave i istoriia Kodzha-Beia – Odesy]. Scriptorium nostrum (Issue 3), pp. 139–152. (in Russian)
Sapozhnykov, I. V. (2017). First cartography of Khadjibey [Pervaia kartografiia Khadzhibeia]. Scriptorium nostrum (Issue 2), pp. 161–177. (in Russian)
Sapozhnykov, I. V. (2019). Khadjibey and adjacent coast of the Black Sea during the First Russo-Turkish War [Khadjibey i prilegaiushchee poberezh'e Chernogo moria v gody Pervoi rossiisko-turetskoi voiny]. Eminak, 2(26), 28–34. (in Russian) https://doi.org/10.33782/eminak2019.2(26).286
Sapozhnykov, I. V. (2016). Ottoman castle Khadjibey (Hocabey hisar) in 1766-1789 [Osmanskii zamok Khadzhibei (Hocabey hisar) v 1766-1789 godakh]. Arkhiv. Istoriia. Suchasnist, (2), 267–277. (in Ukrainian)
Chepeliev, M. V. (2024). Odesa at UNESCO. The first step is crucial. Regional Problems of Architecture and Urban Planning, (18), 265–273. https://doi.org/10.31650/2707-403X-2024-18-265-273.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Микола Чепелєв
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
