СУЧАСНЕ ВИКОРИСТАННЯ КУЛЬТУРНОГО ЛАНДШАФТУ В СТРУКТУРІ ІСТОРИЧНОГО АРЕАЛУ МІСТА

Автор(и)

  • Євгенія Демешкант Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури, Україна https://orcid.org/0009-0002-7417-1884

DOI:

https://doi.org/10.32347/2519-8661.2025.34.138-146

Ключові слова:

відновлення історичної забудови, відбудова, історичний ареал, пам’ятка, культурний ландшафт

Анотація

Міста зі Списку історичних населених місць України мусять мати пріоритетність при післявоєнній відбудові, адже архітектура є носієм національної ідентичності, яка навмисно знищувалася агресором. Особлива увага має приділятися питанням відновлення різноманітності архітектурних образів історичних міст та сучасного використання їхніх неповторних культурних ландшафтів, які визначаючи вертикальну композицію, відіграють важливу роль у формуванні просторового каркасу міста. Характерні особливості ландшафту, які є основою формування та розвитку населених місць, мають культурну значимість, створюючи неповторну ідентичність поселення, уособлюючи історичну пам’ять. Тому сьогодні сутність комплексного підходу до відновлення історичного середовища передбачає зосередження також на дослідженні ландшафтних об’єктах культурної спадщини. Результати. Для збереження характерних властивостей міського ландшафту, композиційно-видових особливостей і панорамних характеристик історичної частини міста встановлюють зону охоронюваного ландшафту. Ці території можуть бути пристосовані для рекреації та відпочинку мешканців, за умови елементарного пристосування їх для сучасних функцій, яке не порушуватиме ландшафт. Визначення цінності ідентичності регіону є підставою для варіативного використання природно-ландшафтного середовища. Природні вододіли, що зумовлюють розвиток певної місцевості, надають неповторної своєрідності старовинним міста. Висновки. Проведення фестивалів і масових святкувань, під час яких мешканці збираються разом, може стати сучасним наповненням таких осередків. Простота вирішення цієї функції дозволить досягнути гармонії природно-ландшафтного середовища та архітектурних форм, які ніби виростатимуть із нього.

Посилання

Прибєга Л.В. Історичне середовище міста: сутність і засади охорони. Українська академія мистецтв. 2021. Вип.3. С.14-20. DOI: https://doi.org/10.33838/naoma.30.2021.14-20

Прибєга Л.В. Охорона та реставрація об’єктів архітектурно-містобудівної спадщини України: методологічний аспект : монографія. Київ : Мистецтво. 2009. 304 с.

Водзинський Є.Є. Охорона ландшафтів як складова збереження культурної спадщини. Праці Науково-дослідного інституту пам’яткоохоронних досліджень. Вип. 5. Київ. 2010. С. 301 – 317.

Про охорону культурної спадщини : Закон України від 08.06.2000 р. № 1805-ІІІ. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1805-14#Text

Звіряка А. І. Пам’ятки містобудування м. Києва. Праці Науково-дослідного інституту пам’яткоохоронних досліджень. Вип. 9. Київ. 2014. С. 383-404.

Звіряка А.І. Роль ландшафту у формуванні своєрідності історичного міста Переяслава-Хмельницького. Сіверщина в історії України. Вип. 4. 2011. С. 25-28.

Звіряка А.І. Історико-містобудівні дослідження виявлення та охорони ландшафтних пам’яток. Сучасні проблеми архітектури та містобудування. Вип. 39. Київ. 2015. С. 53-67.

Звіряка А. І. Методика підготовки облікової документації на ландшафтні об’єкти культурної спадщини. Праці Науково-дослідного інституту пам’яткоохоронних досліджень. Вип. 6. Вінниця. 2011. С. 348-352.

Біленкова С. Зарубіжний досвід управління ландшафтами історичних міст у контексті містобудівної політики України. Культурна спадщина. Вип. 1 (10). Київ, 2017. С. 58-64.

ДСТУ Б Б.2.2-10:2016 «Склад та зміст науково-проектної документації щодо визначення меж і режимів використання зон охорони пам’яток архітектури та містобудування» [Чинний від 2017-04-01]. Київ, 2008. 10 с. (Інформація та документація).

Вечерський В. Спадщина містобудування України: Теорія і практика історико-містобудівних пам'яткоохоронних досліджень населених місць. Київ. 2003. 560 с.

Prybieha, L. (2021). Istorychne seredovyshche mista: sutnist i zasady okhorony. [The historical environment of the city: the essence and principles of protection]. Ukrainska akademiia mystetstva. Vyp. 30. S. 14–20. https://doi.org/10.33838/naoma.30.2021.14-20 .{in Ukrainian}.

Prybieha, L. (2010). Okhorona ta restavratsiia obiektiv arkhitekturno-mistobudivnoi spadshchyny Ukrainy: metodolohichnyi aspekt : monohrafiia. [Protection and restoration of objects of architectural and urban planning heritage of Ukraine: methodological aspect: monograph]. Kyiv : Mystetstvo. 304 s. {in Ukrainian}.

Vodzynskyi, Ye. (2010). Okhorona landshaftiv yak skladova zberezhennia kulturnoi spadshchyny. [Landscape protection as a component of cultural heritage preservation]. Pratsi Naukovo-doslidnoho instytutu pamiatkookhoronnykh doslidzhen. Vyp. 5. S. 301 – 317. {in Ukrainian}.

Pro okhoronu kulturnoi spadshchyny. (2000). [On the protection of cultural heritage]. : Zakon Ukrainy vid 08.06.2000 r. № 1805-III. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1805-14#Text. {in Ukrainian}.

Zviriaka, A. (2014). Pamiatky mistobuduvannia m. Kyieva. [Sights of town planning Kyiv]. Pratsi Naukovo-doslidnoho instytutu pamiatkookhoronnykh doslidzhen. Vyp. 9. S. 383-404. {in Ukrainian}.

Zviriaka, A. (2011). Rol landshaftu u formuvanni svoieridnosti istorychnoho mista Pereiaslava-Khmelnytskoho. [The role of the landscape in shaping the originality of the historical city of Pereyaslav-Khmelnytskyi]. Sivershchyna v istorii Ukrainy. Vyp. 4. S. 25-28. {in Ukrainian}.

Zviriaka, A. (2015). Istoryko-mistobudivni doslidzhennia vyiavlennia ta okhorony landshaftnykh pamiatok. [Historical and town-planning studies of the identification and protection of landscape monuments]. Suchasni problemy arkhitektury ta mistobuduvannia. Vyp. 39. S. 53-67. {in Ukrainian}.

Zviriaka, A. (2011). Metodyka pidhotovky oblikovoi dokumentatsii na landshaftni obiekty kulturnoi spadshchyny. [Methods of preparation of accounting documentation for landscape objects of cultural heritage]. Pratsi Naukovo-doslidnoho instytutu pamiatkookhoronnykh doslidzhen. Vyp. 6. S. 348-352. {in Ukrainian}.

Bilenkova, S. (2017). Zarubizhnyi dosvid upravlinnia landshaftamy istorychnykh mist u konteksti mistobudivnoi polityky Ukrainy. [Foreign experience of landscape management of historical cities in the context of urban planning policy of Ukraine]. Kulturna spadshchyna. Vyp. 1 (10). S. 58-64.

DSTU B B.2.2-10:2016 «Sklad ta zmist naukovo-proektnoi dokumentatsii shchodo vyznachennia mezh i rezhymiv vykorystannia zon okhorony pamiatok arkhitektury ta mistobuduvannia» [The composition and content of the scientific and project documentation regarding the definition of boundaries and modes of use of zones of protection of architectural monuments and urban planning]. Kyiv. 10 s. {in Ukrainian}.

Vecherskyi, V. (2003). Spadshchyna mistobuduvannia Ukrainy: Teoriia i praktyka istoryko-mistobudivnykh pamiatkookhoronnykh doslidzhen naselenykh mists. [The heritage of urban planning of Ukraine: Theory and practice of historical and urban planning preservation studies of inhabited places]. Kyiv. 560 s.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-01-06

Номер

Розділ

Articles