СУЧАСНІ КЛАСТЕРНІ ПІДХОДИ ФОРМОТВОРЕННЯ ДО АРХІТЕКТУРНОГО ПРОЕКТУВАННЯ ЖИТЛА, ТУРИСТИЧНИХ ПРИТУЛКІВ І ГРОМАДСЬКИХ БУДІВЕЛЬ З УРАХУВАННЯМ ІНТЕР’ЄРНИХ РІШЕНЬ І ПРИНЦИПІВ ОРДЕРНОЇ СИСТЕМИ В ГРАФІЧНОМУ СУПРОВОДІ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ З УРАХУВАННЯМ ЕНЕРГОЕФЕКТИВ

Анотація

У статті ґрунтовно досліджено особливості застосування кластерного підходу у формотворенні сучасних архітектурних об’єктів, зокрема житлових, туристичних притулків і громадських будівель. В основі дослідження – інтеграція кількох концептуальних і методологічних рівнів: традиційних принципів архітектурного проєктування, зокрема ордерної системи, сучасних підходів до інтер’єрного просторового моделювання та актуальних тенденцій енергоефективного будівництва, зокрема застосування новітніх огороджувальних конструкцій. Виявлено, що кластерний підхід забезпечує ефективне поєднання функціональної гнучкості, естетичної узгодженості та технологічної доцільності у формотворенні складних архітектурних структур.

Особливу увагу зосереджено на синтезі класичних архітектурних принципів, зокрема елементів ордерної системи, з сучасними вимогами до сталого архітектурного середовища. Такий синтез дозволяє досягати не лише естетичної цілісності архітектурних об’єктів, але й забезпечити їхню адаптивність до кліматичних, соціальних та технологічних умов. Розглянуто приклади поєднання ордерних елементів в інтер’єрних і екстер’єрних рішеннях, які формують архітектурну ідентичність і підкреслюють культурно-смислову складову архітектурного середовища.

Також проаналізовано освітній аспект теми — роль графічного супроводу у навчальному проєктуванні як засобу формування просторового мислення, розвитку навичок композиційного моделювання та оперування формою. Графічні методи, такі як аналітичне креслення, цифрове 3D-моделювання та концептуальні схеми, розглядаються як важливі дидактичні інструменти для засвоєння кластерного підходу в архітектурному проєктуванні.

На основі проведеного аналізу окреслено перспективи впровадження кластерного підходу в архітектурну освіту, а також його значення для створення інноваційного, енергоефективного та ідентифікаційно насиченого архітектурного середовища в умовах сталого розвитку.