ПРИНЦИПИ ВПРОВАДЖЕННЯ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ДОСВІДУ В НАВЧАЛЬНЕ ПРОЄКТУВАННЯ ЖИТЛА, ТУРИСТИЧНИХ ПРИТУЛКІВ, ГРОМАДСЬКИХ БУДІВЕЛЬ ТА ІНТЕР’ЄРНИХ РІШЕНЬ З УРАХУВАННЯМ КЛАСТЕРНОГО ФОРМОТВОРЕННЯ І ГЕОМЕТРИЧНИХ МОДЕЛЕЙ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНИХ КОНСТРУКЦІЙ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32347/2519-8661.2025.33.193-201

Ключові слова:

архітектурна освіта, європейський досвід, навчальне проєктування, житло, туристичні притулки, громадські будівлі, інтер’єр, сталий розвиток, креативне мислення

Анотація

У статті здійснено комплексне узагальнення принципів впровадження європейського архітектурного досвіду в навчальний процес проєктування житлових об’єктів, туристичних притулків, громадських будівель та розробки інтер’єрних рішень. На основі аналізу практик провідних архітектурних шкіл Європи систематизовано основні методи навчання, що спрямовані на формування у студентів не лише фахових, а й міждисциплінарних компетентностей. Розглянуто підходи, які сприяють поєднанню теоретичних знань з практичним досвідом, розвивають критичне мислення, творче бачення, розуміння історико-культурного контексту та орієнтацію на принципи сталого розвитку.

Особливу увагу приділено інтеграції екологічних, соціокультурних, інноваційних та просторово-композиційних аспектів у навчальні проєкти, що виконуються студентами. Європейський досвід демонструє важливість акценту на проєктному методі, участі студентів у конкурсах, урбаністичних студіях, майстернях з реальними замовниками, що дозволяє сформувати реалістичне бачення професійної діяльності. Окреслено роль цифрових інструментів, 3D-моделювання, параметричного проєктування та візуалізації в сучасному освітньому процесі. Розкрито значення мультикультурності, академічної мобільності, співпраці з європейськими архітектурними бюро та дослідницькими інституціями для збагачення навчального досвіду.

У статті також акцентовано на важливості критичного аналізу та адаптації зазначеного досвіду до українського контексту. Запропоновано напрями вдосконалення архітектурної освіти в Україні з урахуванням європейських практик, серед яких: створення відкритого освітнього середовища, запровадження міждисциплінарних курсів, розвиток практикоорієнтованого навчання, модернізація методик оцінювання та активне впровадження принципів сталості, інклюзивності та культурної відповідальності в навчальні програми. Таким чином, впровадження європейського досвіду дозволить модернізувати систему архітектурної освіти в Україні, зробити її більш відповідальною до викликів сучасності, конкурентоспроможною та зорієнтованою на підготовку фахівців нового покоління.

Посилання

Харькова Є.Д. Проблема ефективності інноваційних освітніх процесів /

Є.Д. Харькова // Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. – 2014. – № 4 (38). – С. 392.

Черних О.А., Симонов С.І. Комп’ютерне моделювання за допомогою ВІМзасобів компанії Graphisoft/ Матеріали V МНПК: «Архітектура історичного Києва. ВІМ та інформаційні технології в архітектурі». К: КНУБА, 2019- с.102-104.

Петровська Ю. Р. Інформаційні технології у складі освітніх програм спеціальності «Дизайн» Львівської політехніки. Матеріали V Міжнародної науковопрактичної конференції: «Архітектура історичного Києва. ВІМ та інформаційні технології в архітектурі» (2019), 79.

Petrowska Y. Interdyscyplinarne badania z zakresu nauk pedagogicznych i humanistycznych: колективна монографія / Yuliana Petrowska. – Lublin: Wydawnictwo Naukowe TYGIEL, 2020. – 264 s. – S. 92-105.

Gehl, J. Cities for People. Washington, DC: Island Press, 2010. — 288 p.

Бондаренко В. Проблеми підготовки дизайнерів у сучасному суспільстві – один із напрямків формування еліти суспільства / В. Бондаренко // Традиції та новації у вищій архітектурно-художній освіті. – Х.: ХДАДМ, 2003. – № 1-2. – 241 с. – С. 207–209.

Білгородська О. Є., Коншина О. М., Кучеренко К. П. Зображення екстер’єру внутрішнього замкненого простору як один з етапів формування художньо-графічних умінь та навичок студентів-архітекторів (на прикладі зображення «Одеських двориків») // Проблеми теорії, і історії архітектури України. – №19. ОДАБА: Одеса, 2019. – С. 357.

Oxman, R. (2008). Digital architecture as a challenge for design pedagogy: Theory, knowledge, models and medium. Design Studies, 29(2), 99–120.

Хомин, О. Й. (2022). Інтер’єр як фактор соціальної взаємодії: сучасні виклики архітектурної освіти. Архітектура і сучасність, (32), 78–84.

Zumthor, P. Thinking Architecture. Basel: Birkhäuser, 2010. — 80 p.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-07-21

Номер

Розділ

Articles