ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ПОНЯТТЯ ІДЕНТИЧНОСТІ У СЕМІОТИЧНОМУ АСПЕКТІ

Анотація

Руйнація пам’яток архітектури в результаті бойових дій робить питання збереження ідентичності архітектури українських міст все більш актуальним. Мета статті - виявити семіотичний аспект, що входить до складу поняття «ідентичність» в архітектурі. Об’єктом є артефакти промислової архітектури, що є особливим шаром архітектурної спадщини та культури для таких міст як Харків, Запоріжжя, Одеса, тощо. Дослідження пам’яток промислової архітектури Харкова ХІХ - ХХ ст. дає змогу виявити образи та ідеї історичного періоду, ідентичність конкретного міста, сенси, що відображають ідентичність їх замовників. Аналіз праць світових та вітчизняних авторів виявив доцільність дослідження ідентичності у семіотичному аспекті. Семіотичний підхід та його методи дає можливість розглядати історичний об’єкт як «текст», що має специфічний зміст. Показано, що ідентичність змінюється під впливом політичних, економічних, соціальних  і культурних концепцій та отримує вираження у архітектурних формах міста. Опираючись на теоретичні праці харківської теоретичної архітектурної школи стверджується, що ідентичність в архітектурі відображається у семантиці будівлі, яка закладена певними засобами проєктування. Так семантика утворює смислове поле, де містяться змісти та символи, що притаманні спільнотам. Показано, що змісти спільноти можуть виражатися на різних містобудівних рівнях (місто, район, площа, вулиця, будинок). Було визначено, що репрезентація ідентичності в промисловій архітектурі в семантичному аспекті — це діяльність з втілення певних характерних символів та спеціальних знаків замовника зі смислового поля, що відображається за допомогою певних процедур архітектурної діяльності у формі будівлі. Ідентичність замовника (держави, спільноти, організації, фірми, особи) та архітектора (його належність до групи спільноти) є джерелом художнього змісту будівлі та репрезентує його, підкреслює його особливість.