ОЗНАКУВАННЯ, ЯК МЕТОД ПРЕДСТАВЛЕННЯ ОБ'ЄКТІВ АРХІТЕКТУРНО-МІСТОБУДІВНОЇ СПАДЩИНИ В СЕРЕДОВИЩІ
DOI:
https://doi.org/10.32347/2519-8661.2024.30-31.124-134Ключові слова:
архітектурно-містобудівна спадщина, історичне середовище міста, ознакування, збереження спадщини, втрачені історичні спорудиАнотація
У статті досліджено проблему представлення та збереження унікального історико-архітектурного середовища, цінної історичної забудови, що знаходиться під загрозою знищення, або на даний час втрачена частково чи повністю, за допомогою комплексного середовищного ознакування пам’яток архітектури та містобудування і цінної історичної забудови. Запропоновані елементи ознакування можуть доповнювати історичне середовище та формувати у місцевих мешканців та гостей міста уявлення про його історію, традиції, унікальні риси. У дослідженні подано головні типи елементів ознакування. За допомогою створення інформаційних елементів ознакування для пам’яткових об’єктів в інфраструктурі сучасного міста можливо підвищити рівень інформування, просвітництва громадськості та згодом виховання шанобливого ставлення міської громади до пам’яток історії, культури та архітектури.
Посилання
Гайдар В., Лукомська З. В. Проблеми ідентифікації та ознакування архітектурно-містобудівної спадщини в сучасному міському середовищі. Теорія та практика дизайну. Архітектура та будівництво. К.: НАУ, 2024. Вип. 2(32). C. 21–27, режим доступу: https://doi.org/10.32782/2415-8151.2024.32.3
Жукова О. Пам’ятки історії та культури України як специфічний вид культурної цінності. Культура України. Випуск 33. 2011. С. 169 – 175.
Залишки синагоги «Золота Роза», Львів, режим доступу: https://find-way.com.ua/oblast/lvivska/lviv/synahoha-zolota-roza
Кондель-Пермінова Н. Збереження архітектурно-містобудівної спадщини України у контексті розвитку міст. Сучасні проблеми дослідження, реставрації та збереження культурної спадщини. 2009. Вип. 6. С. 92-116.
Менська О. Інститут громадських інспекторів у сфері охорони культурної спадщини як інструмент громадського контролю в Україні. Державне управління: удосконалення та розвиток. №11, 2021, режим доступу: http://www.dy.nayka.com.ua/?op=1&z=2381
Методологія збереження і реґенерації історичного міського середовища. Кол. монографія. ред. Микола Бевз. Національний університет «Львівська політехніка», ICCROM, ICOMOS, Львів-Київ 2022. 378 с.
Олійник О. Концепція національної політики щодо культурної спадщини в Україні (Проект). Архитектура и престиж. Київ, 2014. 134 c.
Прибєга Л. Історичне середовище як пам’яткоохоронна категорія, Українська академія мистецтва. 2004. Вип. 11, С. 177-185.
Спільна відповідальність за спільну спадщину: Опитування населення Львова, режим доступу: https://www.lvivcenter.org/wp-content/uploads/2020/04/ReHerit_Quantitative_research-Lviv-fin.pdf
Тимофієнко В. Охорона культурної спадщини та проблеми забудови центрів сучасних міст, Художня культура. Актуальні проблеми, Вип. 1, Муз. Україна, Київ, 2004. С. 91-106.
Barou L., Oikonomopoulou F., Bristogianni T., Veer F., Nijsse R. Structural glass: A new remedial tool for the consolidation of historic structures. Faculty of Civil Engineering and Geosciences, Delft University of Technology, the Netherlands, режим доступу: https://www.glassonweb.com/article/structural-glass-new-remedial-tool-consolidation-historic-structures
Liszka A. Instalacja architektoniczna na Ostrowie Tumskim uznana za najlepszą realizację tego typu na świecie, режим доступу:https://www.propertydesign.pl/konkursy/126/instalacja_architektoniczna_na_ostrowie_tumskim_uznana_za_najlepsza_realizacje_tego_typu_na_swiecie,40514.html
Yingxin Zhang, Deniz Ikiz Kaya, Pieter van Wesemael & Bernard J. Colenbrander. Youth participation in cultural heritage management: a conceptual framework, International Journal of Heritage Studies, 2024. 30:1, 56-80, DOI: 10.1080/13527258.2023.2275261
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Володимир Гайдар
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
