ЗАСАДИ ВІДБУДОВИ ЖИТЛОВИХ УТВОРЕНЬ В СЕРЕДОВИЩІ ІСТОРИЧНИХ МІСТ

Анотація

В Україні налічується більше 400 населених місць включених до Списку історичних міст, частина яких зазнала руйнувань та продовжує знищуватись агресором. Структура стародавніх міст характерна осередками успадкованого середовища, поруйнована забудова яких потребує виважених та обґрунтованих підходів до відновлення. Коректне застосування методів вирішення протиріч між історично успадкованим середовищем і необхідністю розвитку міст, і водночас відновлення виразності та індивідуальності забудови є важливим і складним завданням відбудови. Воно має вирішуватися на основі досліджень відповідної території, насиченої різного виду об’єктами культурної спадщини. Культурні надбання кожної країни є невіддільною частиною культурної скарбниці всього людства. Результати. Відбудова історичного середовища передусім потребує виявлення історичного ареалу – території в системі міста, яка характерна успадкованим устроєм. Територія історичного ареалу складається з територій пам’яток, що фрагментами розкидані в окреслених межах, та охоронних зон відповідних пам’яток. В охоронній зоні нова забудова за висотою, розмірами в плані, масштабністю, архітектурними формами підпорядковується пам’яткам та середовищу. Охоронювані цінності – це в т.ч. конфігурація планувальної структури, просторові співвідношення, форма та вигляд забудови, основні функції, набуті в процесі історичного розвитку міста. Запропоновано розглядати вщент зруйновані пам’ятки архітектури, відбудова яких є недоцільною, як меморіальні споруди, що відображатимуть трагічну пам’ять місця та суспільства. Висновки. При відновленні забудови в межах історичних ареалів, маємо функціонально адаптувати її до сучасного життя і водночас забезпечити спадкоємність її розвитку зберігаючи параметри історично успадкованого просторового каркасу.