РОЛЬ ОЗЕЛЕНИХ ГРОМАДСЬКИХ ПРОСТОРІВ В ФОРМУВАННІ МІСЬКОГО СЕРЕДОВИЩА

Анотація

В статті проаналізована роль відкритих озеленених громадських просторів в формуванні сталого міського середовища. У містобудівному вимірі громадські простори – це пішохідні вулиці, площі, бульвари, набережні, парки та сквери, що сформувалися під впливом історичних, культурних, соціальних та економічних чинників. У соціальному вимірі перелічені об’єкти є територією загальнодоступною для користування всіх жителів для задовільнені потреб у відпочинку, спілкуванні, занять спортом тощо.

 В статті також розглядається типологія відкритих озеленених просторів. Проблема формування громадських просторів для міст України є особливо актуальною з огляду на зміни останніх десятиліть у сфері економіки, соціології, містобудівних концепцій сталого розвитку, які стимулювали трансформацію міст. Найбільш важливими характеристиками, що визначають екологічний статус міського ландшафту, є не кількість та площа озеленення, а якість, форма та розмір озеленених територій, їх здатність підтримувати провітрювання міської забудови, наповненість зелених просторів змістом та функцією, їхня пішохідна доступність для мешканців міста, а також ефективність експлуатації та підтримка на певному рівні без значних матеріальних витрат. Розгляд громадського простору, як структурного елементу міста, є вагомим у питанні сталого розвитку українських міст та вимагає відповідного методологічного забезпечення з аналізування, оцінювання, моделювання та управління науковою і проектною діяльністю. Вирішення суперечності між знанням про закономірності та базові теорії взаємовпливу наук у розвитку міста та реальним станом речей забезпечить обґрунтованість теоретичних положень в подальших дослідженнях просторового розвитку міста та практичних містобудівних рішень.