СЕМІОТИЧНИЙ ПІДХІД У АРХІТЕКТУРІ ЦЕНТРИЧНИХ ХРЕСТОПОДІБНИХ ПРАВОСЛАВНИХ ХРАМІВ
DOI:
https://doi.org/10.32347/2519-8661.2023.26-27.136-149Ключові слова:
теорія архітектури, архітектура православних храмів, символ хреста, ставрографія, архітектурне проектуванняАнотація
У науковому дослідженні висвітлюється проблема формоутворення в архітектурі хрестоподібних православних храмів та розміщення даного виду сакральних споруд відповідно до містобудівних і природних умов. Виявлено об'ємно-просторове рішення храму, в якому несучі конструкції утворюють архітектурний простір на основі тривимірного символу хреста. Хрестово-купольна система, що набула широкого поширення в архітектурних спорудах хрестоподібних православних храмів, була розроблена в ранньовізантійську епоху. Ймовірно, його походження засноване на архітектурі пізньої античності у вигляді реконструкції давньоримських храмів і сирійських релігійних споруд. Пізніше він поширився на Кавказ, Палестину і Північну Африку, Балкани і, далі, на давньоруську територію. Використання відносно нових конструкцій буде актуально для проектування православних храмів в складних геологічних умовах або розкриття в разі потреби більш складного архітектурного образу. Однією з особливостей сакральної архітектури є формування архітектурного образу за допомогою використання сакральних символів. Пропонується використовувати символ хреста відповідно до найменування православних храмів. Для цього було визначено типологічні групи символу хреста, розділені на дві основні епохи: дохристиянську і християнську. Визначено типологічні групи, що застосовуються в православній архітектурі, які поділяються на п'ять періодів. Частина типологічних груп символу хреста представлено нижче в концептуальній моделі центричного хрестоподібного православного храму. Визначено п'ять основних ознак застосування символу хреста в православному храмі: в архітектурному просторі, екстер'єрі, інтер'єрі, плані, формоутворенні фасаду. Надано концептуальну модель центричного хрестоподібного православного храму, в якій впроваджено всі п'ять основних ознак застосування символу хреста в православному храмі.
Посилання
Бібліографія
Васильев, А.А., 2000. История Византийской империи. Том 1. Время до крестовых походов (до 1081 г.). Перевод с английского А.Г. Грушева. Санкт-Петербург: Алетейя. с. 322.
Гнутова, С.В., 2006. Константинов крест. Родное и вселенское: к 60-летию Николая Николаевича Лисового: сб. статей. Москва: Паломнический центр Московского Патриархата. с. 120-139
Карташев, А.В., 2008. Вселенские соборы. Минск: Изд. Белорусский Экзархат, Харвест. 639с.
Кох, Р., 1996. Книга символов: эмблемата. Перевод О.К. Цветкова, И.В. Комаров. Москва: Ассоциация Духовного Единения "Золотой Век". 375 с.
Кузнецов, В.П., 1997. История развития формы креста: Краткий курс православной ставрографии. Москва: Альманах «Жизнь вечная». 40 с.
Лихачева, В.Д., 1977. Византийская миниатюра. Памятники византийской миниатюры IX-XV веков в собраниях Советского Союза. Byzantine miniature. Masterpieces of byzantine miniature of IXth-XVth centuries in Soviet collections. Москва: Искусство. Табл. 57, 3.
Осташова, Н.В., 2004. Символ креста в истории культуры. дис.… канд. философ. наук: 24.00. 01. Санкт-Петербург. 175 с.
Павлов, Н.Л., 2017. Числовые ряды. природные истоки ритмических построений в традиционной архитектуре. Architecture and Modern Information Technologies. Москва: МАРХИ. №4. 41. с.79
Покровский, Н.В., 2001. Евангелие в памятниках иконографии преимущественно византийских и русских. Москва: Прогресс-Традиция. 564 с.
Православная энциклопедия. Т. XXXVIII, 2015. Москва: Церковно-научный центр «Православная энциклопедия». с. 540-558.
Раппапорт, А.Г., 2000. К пониманию архитектурной формы. дисс. на соис. уч. степ. д. искусствовед. Москва.
Смирнова, И., 2006. Тайная история креста. Москва: Эксмо. 236 с.
Ставрографический сборник. Книга III: Крест как личная святыня. Сб. статей / Сост., науч. ред. и вступит. ст. С.В. Гнутовой. Москва: Изд-во Московской Патриархии; Изд-во «Древлехранилище», 2005. 700 с.
Ульянов, А.В., 2010. Русская символика. Москва: АСТ: Астрель; Владимир: ВКТ. 479 с.
Фёдоров, Ю.А., 2000. Образ Креста. История и символика православных нагрудных крестов. Санкт-Петербург. 31 с.
Филатов, В.В., 1996. Краткий иконописный иллюстрированный словарь: Кн. для учащихся. Москва: Просвещение. с. 113
Чень, Л.Я., 2015. До питання про композицію історичних українських монастирів ХV–ХVІІІ ст. Вісник Національного університету "Львівська політехніка". Архітектура. № 816. с.215.
Чукова, Т.А., 2004. Алтарь древнерусского храма конца X – первой трети XIII века. Основные архитектурные элементы по археологическим данным. Санкт-Петербург: Петербургское Востоковедение. 224 с.
Шейдаев, Э.И., Анашкевич М.А., 2006. Русский крест. Символика православного надглавного креста. Москва: АСТ, Астрель. 302 с.
American Colony. Photo Department, photographer. To Sinai via the Red Sea, Tor, and Wady Hebran. Crescent and Cross on wall Monastery of St. Catherine. Egypt Sinai, 1900. [Approximately to 1920] Photograph. URL: https://www.loc.gov/item/2019695745/ (дата звернення: 20 квітня 2023).
Baranov, V., 2015. Instrument of Death and Tree of Life , Scrinium, 11(1), 22-48. doi: https://doi.org/10.1163/18177565-00111p06
Chojnacki, Stanislaw with Gossage Carolyn, 2006. The Ethiopian Crosses – A Cultural History and Chronology, Milan: Skira. 199 p.
Khaidukov, V. Features of the cruciform-centric orthodox church architectural design. Сonference proceedings of the International scientific – practical conference of young scientists «Build-Master-Class-2022». Kyiv, 2022. pp. 69-70.
Khaidukov, V., 2022. An applied relevance of the cross symbol in the Orthodox church architecture. Current Problems of Architecture and Urban Planning (62), 136–151. doi: https://doi.org/10.32347/2077-3455.2022.62.136-151
Seymour, William Wood, 1898. The cross in tradition, history, and art. London: G.P. Putnams̕ sons; New York: Knickerbocker Press. 489 p. URL: https://openlibrary.org/books/OL23291952M (дата звернення 20 квітня 2023)
Ullmann, Franziska, 2011. Basics. Vienna: Springer Vienna. doi: http://dx.doi.org/10.1007/978-3-7091-0324-1
References
Vasylev, A.A., 2000. Ystoryia Vyzantyiskoi ymperyy. Tom 1. Vremia do krestovikh pokhodov (do 1081 h.). Translated from English A.H. Hrusheva. Sankt-Peterburh: Aleteiia. p. 322.
Hnutova, S.V., 2006. Konstantynov krest. Rodnoe y vselenskoe: k 60-letyiu Nykolaia Nykolaevycha Lysovoho: sb. statei. Moskva: Palomnycheskyi tsentr Moskovskoho Patryarkhata. pp. 120-139
Kartashev, A.V., 2008. Vselenskye sobor. Mynsk: Yzd. Belorusskyi Эkzarkhat, Kharvest. 639 p.
Kokh, R., 1996. Knyha symvolov: emblemata. Perevod O.K. Tsvetkova, Y.V. Komarov. Moskva: Assotsyatsyia Dukhovnoho Edynenyia "Zolotoi Vek". 375 p.
Kuznecov, V.P., 1997. Istoriya razvitiya formy kresta: Kratkij kurs pravoslavnoj stavrografii. Moskva: Al'manah «ZHizn' vechnaya». 40 p.
Lihacheva, V.D., 1977. Byzantine miniature. Masterpieces of byzantine miniature of IXth-XVth centuries in Soviet collections. Moskva: Iskusstvo. Tabl. 57, 3.
Ostashova, N.V., 2004. Simvol kresta v istorii kul'tury. dis.… kand. filosof. nauk: 24.00. 01. Sankt-Peterburg. 175 p.
Pavlov, N.L., 2017. CHislovye ryady. prirodnye istoki ritmicheskih postroenij v tradicionnoj arhitekture. Architecture and Modern Information Technologies. Moskva: MARHI. №4. 41. p.79
Pokrovskyi, N.V., 2001. Evanhelye v pamiatnykakh ykonohrafyy preymushchestvenno vyzantyiskykh y russkykh. Moskva: Prohress-Tradytsyia. 564 p.
Pravoslavnaya enciklopediya. T. XXXVIII, 2015. Moskva: Cerkovno-nauchnyj centr «Pravoslavnaya enciklopediya». p. 540-558.
Rappaport, A.G.,2000. K ponimaniyu arhitekturnoj formy. diss. na sois. uch. step. d. iskusstvoved.Moskva.
Smirnova, I., 2006. Tajnaya istoriya kresta. Moskva: Eksmo. 236 p.
Stavrograficheskij sbornik. Kniga III: Krest kak lichnaya svyatynya. Sb. statej / Sost., nauch. red. i vstupit. st. S.V. Gnutovoj. Moskva: Izd-vo Moskovskoj Patriarhii; Izd-vo «Drevlekhranilishche», 2005. 700 p.
Ulianov, A.V., 2010. Russkaia symvolyka. Moskva: AST: Astrel; Vladymyr: VKT. 479 p.
Fyodorov, YU.A., 2000. Obraz Kresta. Istoriya i simvolika pravoslavnyh nagrudnyh krestov. Sankt-Peterburg. 31 p.
Filatov, V.V., 1996. Kratkij ikonopisnyj illyustrirovannyj slovar: Kn. dlya uchashchihsya. Moskva: Prosveshchenie. p. 113
Chen, L.Ia., 2015. Do pytannia pro kompozytsiiu istorychnykh ukrainskykh monastyriv XV–XVIII st. Visnyk Natsionalnoho universytetu "Lvivska politekhnika". Arkhitektura. № 816. p. 215.
Chukova, T.A., 2004. Altar drevnerusskogo hrama konca X – pervoj treti XIII veka. Osnovnye arhitekturnye elementy po arheologicheskim dannym. Sankt-Peterburg: Peterburgskoe Vostokovedenie. 224 p.
Sheidaev, Э.Y., Anashkevych M.A., 2006. Russkyi krest. Symvolyka pravoslavnoho nadhlavnoho kresta. Moskva: AST, Astrel. 302 p.
American Colony. Photo Department, photographer. To Sinai via the Red Sea, Tor, and Wady Hebran. Crescent and Cross on wall Monastery of St. Catherine. Egypt Sinai, 1900. [Approximately to 1920] Photograph. URL: https://www.loc.gov/item/2019695745/ (Accessed: 20 April 2023).
Baranov, V., 2015. Instrument of Death and Tree of Life , Scrinium, 11(1), 22-48. doi: https://doi.org/10.1163/18177565-00111p06
Chojnacki, Stanislaw with Gossage Carolyn, 2006. The Ethiopian Crosses-A Cultural History and Chronology, Milan: Skira. 199 p.
Khaidukov, V. Features of the cruciform-centric orthodox church architectural design.Сonference proceedings of the International scientific–practical conference of young scientists«Build-Master-Class-2022». Kyiv, 2022. pp.69-70
Khaidukov, V., 2022. An applied relevance of the cross symbol in the Orthodox church architecture. Current Problems of Architecture and Urban Planning, (62), 136–151. doi: https://doi.org/10.32347/2077-3455.2022.62.136-151
Seymour, William Wood, 1898. The cross in tradition, history, and art. London: G.P. Putnams̕ sons; New York: Knickerbocker Press. 489 p. URL: https://openlibrary.org/books/OL23291952M (Accessed: 20 April 2023)
Ullmann, Franziska, 2011. Basics. Vienna: Springer Vienna. doi: http://dx.doi.org/10.1007/978-3-7091-0324-1
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Vladyslav Khaidukov
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
