ЗАСТОСУВАННЯ ХУДОЖНЬОГО СКЛА В ІНТЕР’ЄРАХ ГРОМАДСЬКИХ БУДІВЕЛЬ

Анотація

Метою дослідження є виявлення композиційних прийомів застосування художнього скла в інтер’єрах громадських будівель з метою підвищення їх естетичної виразності. В статті наведена інформація щодо історії розвитку художнього скла. За результатами історичного аналізу зроблений висновок про те, що нові напрямки застосування скла виникали з розвитком нових технологій виробництва і обробки скла – цей процес продовжується і до сьогодні. Зроблений огляд стану вивчення проблеми, зокрема досліджень Казакової Л.В., Ф.Петрякової, Сом-Сердюкової О.М., Дайнеко В.В.,  і виявлені основні напрямки, за якими ведуться наукові дослідження. Розглядаються фізичні властивості скла та його види за технологічними особливостями. Зроблений історичний огляд розвитку гутництва на території України. Виявлені дві основні тенденції в студійному склоробстві на сьогоднішній день і зроблений висновок про еволюцію  художнього скла від предметної форми до арт об'єкту. Сучасний стан формоутворення художнього скла характеризується асоціативністю, метафоричністю, підвищеною декоративністю. Проведена класифікація художнього скла за функцією застосування в громадському інтер’єрі. Виявлені основні композиційні прийоми розміщення художнього скла в просторі громадського інтер’єру. Сформульовані три ступені інтеграції художнього скла з елементами архітектури: декор на архітектурних елементах, в складі архітектурних елементів, є безпосередньо архітектурно-конструктивним елементом. Наведені приклади об’єктів, які демонструють інтеграцію художнього скла з елементами архітектури. Надається опис вітражів Анрі Матісса в каплиці сестер домініканок у французькому місті Манс, як приклад застосування композиційного прийому «ритм» та галереї скляного саду Дейла Чіхулі в Сіетлі зі скляною інсталяцією, яка є просторовою домінантою павільйону. Зроблений висновок про те, що вибір композиційних прийомів включення художнього скла в простір інтер'єру залежить від багатьох факторів - функціонального призначення приміщення, специфіки простору, його розміру, тощо і має враховувати аспекти його психологічного впливу на людину, принципи структурної та композиційної організації та особливості життєвих процесів.