ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ДОСВІД СТВОРЕННЯ ЛАНДШАФТНИХ ЗОН ДЛЯ ТИМЧАСОВОГО ВІДПОЧИНКУ
DOI:
https://doi.org/10.32347/2519-8661.2021.22-23.64-70Ключові слова:
ландшафтно-рекреаційні простори, сквер, реконструкція озеленених територій, ландшафтний дизайнАнотація
У статті розглянуто останні дослідження і публікації з містобудування та ландшафтної архітектури, класифікацію ландшафтно-рекреаційних зон, розроблену різними вченими. Зонам відпочинку та рекреаційним просторам для короткочасного відпочинку особливе значення надається в умовах реконструкції історичних центрів міст. Центральні зони міст є найбільш доступними для проведення натурного обстеження. Нові рекреаційні громадські простори, які сформувалися у центральних зонах європейських міст Польщі, Австрії, Латвії, Чехії – результат проведення архітектурних і ландшафтних конкурсів. Основні характеристики архітектурно-розпланувальної організації залежать від композиційних особливостей історичного оточення, які виявлено за результатами авторського натурного обстеження центральної зони м. Варшава. Виділено основні вимоги та обмеження з новіших нормативних джерел задля забезпечення комфорту – фізичного, біокліматичного, психологічного, естетичного. Розглядається можливість створення універсальних показників. Підкреслено значущість підбору дендрологічного матеріалу для влаштування штучного ландшафту і вираження індивідуальності. Зазначено ряд питань, які необхідно вирішити при реконструкції озеленених територій: архітектурно-ландшафтна оцінка з метою виявлення композиційного потенціалу території – основних функціональних зон та видових точок, як сприятливих, так і несприятливих, визначається наявність інженерних мереж, проводиться інвентаризація зелених насаджень з визначенням їх видового складу та сучасного стану. Для тимчасового відпочинку в центральних зонах міст влаштовуються малі сади і сквери з наступними характеристиками: «відкритість» – взаємодію композиції забудови і благоустрою, зв’язок зі стилістикою архітектурного середовища; «нелінійність» – пульсуючий простір, зміну ширини транзитних просторів, в безперервній смузі рядової забудови; «варіантність» – прогнозування розвитку на основі функціональних, територіальних, екологічних та інших обґрунтувань.
Посилання
Панченко Т. Ф., Рубан Л. І. та ін., 2014. Функціонально-планувальна організація ландшафтно-рекреаційних об’єктів. Матеріали 75-0ї науково-практичної конференції 15-18 квітня 2014 року. КНУБА, с. 173 – 183.
Eugene Henard, 2014. Sylwetki osób związanych z GP i Urbanistyką. [online] Доступно: zhttp://urbnews.pl/sylwetki-osob-zwiazanych-z-gp-urbanistyka-eugene-henard/ z dnia 27.03.2014 r. [Дата звернення 6 жовтня 2021]
Василенко Л.Г., 2017. Сквери історичної частини Києва. Сучасні проблеми архітектури та містобудування. Київ: КНУБА, 47, с. 26 – 30.
Марченко А.Б., Олешко О.Г., 2011. Аналіз сучасного стану зелених насаджень скверу біля торгових рядів м. Біла Церква. Агробіологія. Білоцерківський національний аграрний університет. Біла Церква: БНАУ, 6 (86), с. 131 – 134.
Жихарева К.В., Слєпцов О.С., 2016. Реконструкція скверів в історичній частині міста на прикладі скверу на пл. Соборній в м. Біла Церква. Архітектурний вісник КНУБА. Київ КНУБА, 10, с. 316 – 324.
Порт В (Щурова). 2017. ЛАД: ландшафт, архітектура, дизайн. Київ: HUSS, 612 с.
Praslova V.О., 2021. Modern artistic approaches of architectural organization of public and residential environment. Bulletin of Odessa State Academy of Civil Engineering and Architecture, 84, p. 7 – 15. DOI: 10.31650/2415-377X-2021-84-7-15.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Anna Shevchenko , Viktoriia Shchurova
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.