ОСОБЛИВОСТІ ПРОСТОРОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ СИСТЕМИ ПІШОХІДНИХ ЗОН В ІСТОРИЧНОМУ ЦЕНТРІ КИЄВА
DOI:
https://doi.org/10.32347/2519-8661.2021.22-23.53-63Ключові слова:
громадські простори, пішохідні простори, історичний центр КиєваАнотація
У статті обґрунтовано необхідність завершення формування інтегрованої мережі пішохідних просторів в історичному центрі Києва. Зараз історичний центр охоплює три пагорби – Верхнє місто, Печерськ і Києво-Печерську Лавру. Проте проблема створення цілісної мережі пішохідних зв’язків в історичному центрі Києва досі не вирішена, і її формування є на сьогодні одним з нагальних завдань. Адже саме створення цілісної системи пішохідних вулиць в історичному місті дає можливість підвищити його туристичний потенціал і забезпечити збереження і розвиток історико-культурної спадщини. Автор пропонує метод просторового аналізу для оцінки стану громадських просторів у місті. Проведений автором порівняльний аналіз двох міст в Великобританії підтвердив важливість та економічну ефективність пішохідних громадських просторів.
Зазначається, що існуюча транспортна інфраструктура міста Києва не передбачає формування нових пішохідних зон. Автор аналізує центральні площі Києва: Майдан Незалежності, Троїцьку, Площу Толстого, Європейську, Софійську, Михайлівську, Львівську, Площу Перемоги з точки зору зручності пішохідного руху та наявності громадських місць. Виявилось, що за категорією транспортної доступності вони є зручними, проте не пристосованими для пішоходів; за використанням – мають переважно адміністративні, політичні функції; обмежено – культурні; за категорією комфортності – є незручними, відсутні санітарні умови, місця для сидіння, відпочинку, зелень; переважно – це транспортні розв’язки; за категорією соціальної функції – місце зустрічі, комерційний простір; не вистачає ознак ідентичності. Запропоновано засоби формування мережі пішохідних громадських просторів та пропозиції щодо оформлення окремих фрагментів міста. Автор визначає, як використовується транзитний простір та стаціонарні простори, чи є можливість їх використання як загальноміського громадського простору та підключення його до основної осі вздовж Володимирської та Хрещатика.
Посилання
Operational Guidelines for the Implementation of the World Heritage Convention.URL: http://whc.unesco.org/archive/opguide13-en.pdf/ (date of application 26.09.2021)
Закон України «Про охорону культурної спадщини». Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2000, № 39, ст. 333. Access: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1805-14/page (date of access 06.09.2021)
Oliynyk О. The Priciples of Organizing Urban Redevelopment Projects in the Buffer Zone of St. Sopia Catedral and Related Monastik Bildings in Kiev. URL: http: //www.icomos.org.ge/conference/wp-content/uploads/ 2011/06/ olena_ oliynyk .pdf (date of access 26.01.2021)
Концепція регенерації охоронної зони ансамблю Софійського собору в Києві (наук.кер. Олійник О.П., автори: Олійник О.П., Антонюк Д.І., Онищук О.І., Москальцов А.Ю.), 2010-2013.
Гутнов А. Э. Эволюция градостроительства. Москва: Стройиздат, 1984. 256 с.
Krier, R. Urban Space. New York: Rizzoli, 1993. 456 р.
Історія української архітектури / Асєєв Ю.С., Вечерський В.В., Годованюк О.М. та ін., за ред. В.І.Тимофієнка. Київ: Техніка, 2003. 472 с.
Alexander, C. A New Theory of Urban Design. New York: Oxford University Press. 1987
Carmona M. The place-shaping continuum: A theory of Urban design process. Journal of Urban Design. 19(1): 2–36. 2014
Carmona M., Heath T., Oc T., Tiesdell S. Public places – urban spaces. The dimensions of urban design. Oxford: Architectural Press, 2008. 312 p.
Линч К. Совершенная форма в градостроительстве. Москва: Стройиздат, 1986. 264 с.
Tranchik R. Finding Lost Spaces. Theories of Urban design. New York: Van Nostrand Reinhold Company, 1986. ISBN 0-442-28399-7.
Осиченко Г.О. Концепція парадигми естетики містобудування. Містобудування та територіальне планування. Науково-технічний збірник. Київ: КНУБА, 2014. Вип. 51. С. 413-422.
Ідак Ю.В. Основи теорії морфології міста: дис. … д. арх. Київ, 2020. 473 с.
Зитте, К., 1993. Художественные основы градостроительства, Москва :Стройиздат.
Олійник О.П. Просторовий синтаксис як інструмент дослідження структури та конфігурації громадського простору. Містобудування та територіальне планування: наук.-техн. зб. КНУБА. Київ, 2021. Вип. 76. С.195-204
Walkability report. The Prince’s Foundation, 2020. Access: https://d16zhuza4xzjgx.cloudfront.net/files/resear-6-walkable-cities-report-digital-1-667394a6.pdf (date of access 21.03.2021).
Oliynyk Olena. Urban Spaces: Falsification vs Identification (Fałsyfikacja i identyfikacja przestrzeni miejskich). In book: Defining the Architectural Space – The Truth and Lie of Architecture. Politehnika Krakowska, wydzial Architektury. Oficyna Wydawnicza Atut – Wrocławskie Wydawnictwo Oświatowe, 2020S.89-96. ISBN 978-83-7977-533-0
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Олена Олійник
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.