ЕЛЕМЕНТИ ОЗЕЛЕНЕННЯ ЯК ІНСТРУМЕНТ ГАРМОНІЗАЦІЇ МІСЬКОГО ПРОСТОРУ
DOI:
https://doi.org/10.32347/2519-8661.2026.35-36.259-273Ключові слова:
багатоквартирне житло, озеленення, ландшафтний урбанізм, планувальна структура міста, сталий розвиток, гармоніяАнотація
У статті розглянуто проблему скорочення площ озеленення в умовах ущільнення міської забудови та пов’язаного з цим зростання психоемоційного навантаження на мешканців. Обґрунтовано необхідність пошуку альтернативних проєктних рішень, спрямованих не лише на покращення об’єктивних характеристик міського простору, а й на формування позитивного суб’єктивного досвіду його сприйняття. На основі порівняльного аналізу проєктів багатоквартирної житлової забудови з інтегрованими елементами озеленення та міждисциплінарних знань про вплив простору на поведінку людини визначено недоліки просторової організації, зумовлені недотриманням критеріїв оцінювання якості простору. Виявлені проблеми систематизовано у три взаємопов’язані групи: фізичний, психологічний та соціальний аспекти якості міського простору. Фізичний аспект охоплює проблеми ефекту теплового острова, порушення природного повітрообміну та вітрозахисту, шумового й атмосферного забруднення, доступності простору та конфлікту пішохідних і транспортних потоків. Для їх нівелювання запропоновано прийоми інтеграції озеленення, зокрема варіювання щільності, вертикальне укрупнення, багатоярусність, лінійність, фрагментарність, створення ландшафтної системи навігації і буферних зон. Психологічний аспект пов’язаний із впливом простору на когнітивні процеси та емоційний стан людини. Основними проблемами визначено візуальне перевантаження, порушення людського масштабу, монотонність та фрагментацію простору, відсутність емоційної виразності. Запропоновані рішення включають віртуальну рекреацію, структурування периметру, ієрархію візуальних планів, терасування, диференціацію фасадів та створення перехідних зон. Соціальний аспект відображає здатність простору підтримувати взаємодію між людьми. До ключових проблем належать монофункційність, відсутність просторової ієрархії, недостатня кількість сценаріїв соціальної взаємодії та занедбаність простору. Відповідні рішення передбачають змішування функцій, структурування простору за рівнем приватності та створення інтерактивних зелених вузлів. Отримані результати можуть бути використані як основа для проєктування житлового простору, орієнтованого на підвищення комфорту життя та сталий розвиток міст.
Посилання
Габрель М. Озеленені території міст і оточення. 2020. Пошук шляхів оптимізації екологічних відносин у концепції «Великого Львова». Містобудування та територіальне планування, 72, с. 41-61. https://doi.org/10.32347/2076-815x.2020.72.41-61.
Єжова О. 2025. Вертикальні сади та озеленення в архітектурі: інтеграція природних систем у міське середовище. Сучасні проблеми Архітектури та Містобудування, 74, с. 368–381. https://doi.org/10.32347/2077-3455.2025.74.368-381.
Мещеряков, В. Т. 1976. Гармония и гармоническое развитие. Львів: Наука.
Рудницький, А. М. 1985. Управление городской средой. Львів: Вища школа.
Akcelik G.N., Choe K.W., Rosenberg M.D. та ін. 2024. Quantifying urban environments: Aesthetic preference through the lens of prospect-refuge theory. Journal of Environmental Psychology, 97. https://doi.org/10.1016/j.jenvp.2024.102344.
Alexander, C. 1979. The timeless way of building. New York: Oxford University Press.
Appleton J., 1975. The Experience of Landscape. London: Wiley.
Aram, F., Solgi, E., Garcia, E.H. та ін. 2020. Urban heat resilience at the time of global warming: evaluating the impact of the urban parks on outdoor thermal comfort. Environ Sci Eur, 32, 117. https://doi.org/10.1186/s12302-020-00393-8.
Baumann H., Grêt-Regamey A. 2024. Exploring the interplay of urban form and greenery in residents’ affective and cognitive responses. Urban Forestry & Urban Greening, 101, https://doi.org/10.1016/j.ufug.2024.128553.
Bäcklin O., Thorsson S., Wing C. 2024. Urban greenery variation between residential typologies: Implications for recreation. Trees, Forests and People, 16. https://doi.org/10.1016/j.tfp.2024.100566.
Berman M.G., Jonides J., Kaplan S. 2008. The cognitive benefits of interacting with nature. Psychol Sci, 19(12). https://doi.org/10.1111/j.1467-9280.2008.02225.x.
Bian Z., Ren C., Wang D., Cao S-J. 2024. Spatial-temporal analysis of urban air pollution related exposure and health impacts: Driving human-centered regulation and control. Urban Climate, 58. https://doi.org/10.1016/j.uclim.2024.102161.
Bressane A., Galvão A.L.S., Loureiro A.I.S., Ferreira M.E.G., Monstans M.C., Medeiros L.C.C. 2024. Valuing urban green spaces for enhanced public health and sustainability: A study on public willingness-to-pay in an emerging economy. Urban Forestry & Urban Greening, 98. https://doi.org/10.1016/j.ufug.2024.128386.
Cardinali M., Beenackers M. A., van Timmeren A., Pottgiesser U. 2024. Urban green spaces, self-rated air pollution and health: A sensitivity analysis of green space characteristics and proximity in four European cities. Health & Place, 89. https://doi.org/10.1016/j.healthplace.2024.103300.
Charyk Stewart, T., Pellar, A., Halari, M. та ін. 2025. Safe system approach to preventing cyclist fatalities: safety by design for urban and rural environments. Inj. Epidemiol, 12 (Suppl 1), 71. https://doi.org/10.1186/s40621-025-00621-w.
Cui Z., Jiang E., Sortisio N. та ін. 2025. Revisiting Broken Windows Theory. Harvard Data Science Review. https://doi.org/10.48550/arXiv.2509.16490.
De Nadai M., Xu Y., Letouzé E., González M.C., Lepri B. 2020. Socio-economic, built environment, and mobility conditions associated with crime: a study of multiple cities. Sci Rep, 10(1). https://doi.org/10.1038/s41598-020-70808-2.
Fredman P., Ankre R., Chekalina T. 2019. Nationell Undersökning Av Svenska Folkets Friluftsvanor. Swedish Environmental Protection Agency.
Fromm E., 1973. The Anatomy of Human Destructiveness. New York: Holt, Rinehart and Winston.
Heerwagen, J.H., Mador, M., & Kellert, S. R. 2013. Biophilic Design: The Theory, Science and Practice of Bringing Buildings to Life. Hoboken, New Jersey: John Wiley & Sons.
Heerwagen J.H., Orians G.H. 1993. Humans, habitats, and aesthetics. The biophilia hypothesis. Washington DC: Island Press.
Holl, S., Pallasmaa, J., & Perez-Gomez, A. 2006. Questions of Perception: Phenomenology of Architecture. San Francisco: William Stout Publishers.
Huang J., Obracht-Prondzynska H., Kamrowska-Zaluska D. та ін. 2021. The image of the City on social media: A comparative study using “Big Data” and “Small Data” methods in the Tri-City Region in Poland. Landscape and Urban Planning, 206. https://doi.org/10.1016/j.landurbplan.2020.103977.
Jacobs J. 1961. The death and life of great American cities. New York: Random House
Kamani Fard, A., & Paydar, M. (2024). Place Attachment and Related Aspects in the Urban Setting. Urban Science, 8(3). https://doi.org/10.3390/urbansci8030135.
Kaplan S, Kaplan R., 1989. The Experience of Nature: A Psychological Perspective. Cambridge: Cambridge University Press.
Kopsacheilis, A., Politis, I. 2024. Exploring factors influencing pedestrian accident severity: a multi-source study in the city of Berlin. Eur. Transp. Res. Rev. 16, 63. https://doi.org/10.1186/s12544-024-00686-6.
Kumar P., Hama S., Nogueira T., Abbass R.A. та ін. 2021. In-car particulate matter exposure across ten global cities. Science of The Total Environment, 750. https://doi.org/10.1016/j.scitotenv.2020.141395.
Kumar, S., Hajela, A., Singh, E. 2023. Legibility in a City: An Overview of the Factors Affecting Perceptions of Way-Finding in the Built Environment. In: Al Khaddar, R., Singh, S.K., Kaushika, N.D., Tomar, R.K., Jain, S.K. (eds) Recent Developments in Energy and Environmental Engineering. TRACE 2022. Lecture Notes in Civil Engineering, 333. Springer, Singapore. https://doi.org/10.1007/978-981-99-1388-6_37.
Liu, Y., Ding, X., & Ji, Y. 2023. Enhancing Walking Accessibility in Urban Transportation: A Comprehensive Analysis of Influencing Factors and Mechanisms. Information, 14(11). https://doi.org/10.3390/info14110595.
Lynch, K. 1975. The Image of the City. Cambridge, Massachusetts: The M.I.T. Press.
Manohar L., Kurukkanari C. 2026. Emotive cities: understanding human perception of urban spaces – a pilot study. Front. Built Environ, 11. https://doi.org/10.3389/fbuil.2025.1713734.
Miranda F., Hosseini M., Lage M. 2020. Urban Mosaic: Visual Exploration of Streetscapes Using Large-Scale Image Data. CHI '20: Proceedings of the 2020 CHI Conference on Human Factors in Computing Systems. https://doi.org/10.48550/arXiv.2008.13321.
Münzel, T., Sørensen, M. & Daiber, A. 2021. Transportation noise pollution and cardiovascular disease. Nat Rev Cardiol, 18, с. 619–636. https://doi.org/10.1038/s41569-021-00532-5.
Newman O. 1972. Defensible Space: Crime Prevention Through Urban Design. New York: Macmillan Publishing.
Norberg-Schulz, C. 1980. Genius loci: Towards a phenomenology of architecture. New York: Rizzoli.
Ochnik, D., Buława, B., Nagel, P. та ін. 2024. Urbanization, loneliness and mental health model - A cross-sectional network analysis with a representative sample. Sci Rep, 14. https://doi.org/10.1038/s41598-024-76813-z.
Onstenk, E., Wierda-Boer, H., Kuiper, C. та ін. 2026. Children’s Perspectives on Their Living Environment: A Systematic Review. Child Adolesc Soc Work J. https://doi.org/10.1007/s10560-025-01073-3.
Pallasmaa, J. 2012. The Eyes of the Skin: Architecture and the Senses. 3rd ed. Chichester, UK: John Wiley & Sons.
Palma-Borda J., Guzmán E., Belmonte M.-V. 2025. A Digital Shadow for Modeling, Studying and Preventing Urban Crime. IEEE Access, 13. https://doi.org/10.1109/ACCESS.2025.3580949.
Palusci, O., & Cecere, C. 2022. Urban Ventilation in the Compact City: A Critical Review and a Multidisciplinary Methodology for Improving Sustainability and Resilience in Urban Areas. Sustainability, 14(7). https://doi.org/10.3390/su14073948.
Perez-Gomez, A. 2016. Attunement: Architectural meaning after the crisis of modern science. Cambridge: MIT Press. https://doi.org/10.7551/mitpress/10703.001.0001
Ramírez T., Hurtubia R., Lobel H., Rossetti T. 2021. Measuring heterogeneous perception of urban space with massive data and machine learning: An application to safety. Landscape and Urban Planning, 208. https://doi.org/10.1016/j.landurbplan.2020.104002.
Richards, D., Schindler, M. & Belcher, R.N. 2025. Walking time is a major barrier to accessing urban ecosystems globally. Npj Urban Sustain, 5, 32. https://doi.org/10.1038/s42949-025-00226-8.
Shebek N., Timokhin V., Tretiak Y., Kolmakov I., Olkhovets O. 2020. Sustainable development and harmonization of the architectural environment of cities. E3S Web of Conferences, 166. https://doi.org/10.1051/e3sconf/202016609001.
Terefe A. E., Hou Y. 2024. Determinants influencing the accessibility and use of urban green spaces: A review of empirical evidence. City and Environment Interactions, 24. https://doi.org/10.1016/j.cacint.2024.100159.
Tuan, Yi-Fu. 1974. Topophilia: a study of environmental perception, attitudes, and values. Englewood Cliffs, N.J.: Prentice-Hall.
Wan С., Shen G.Q., Choi S. 2021. Underlying relationships between public urban green spaces and social cohesion: A systematic literature review. City, Culture and Society, 24. https://doi.org/10.1016/j.ccs.2021.100383.
Wang, J., Song, P., Li, Y., Zhang, Y., Wu, T., & Zhou, B. 2025. Translating Urban Resilience into Deployable Streetscapes: A Sense-of-Place–Mediated Measurement–Choice Framework with Threshold Identification. Urban Science, 9(12). https://doi.org/10.3390/urbansci9120501.
Wilson J., Kelling G. 1982. Broken Windows. The Atlantic Monthly.
World Health Organization. Environmental noise guidelines for the European Region. 2018. ISBN: 978-92-8-905356-3.
Zhang, S., Fang, X., Cheng, C., Chen, J., Guo, F., Yu, Y., & Yang, S. 2024. Multi-Scale Urban Natural Ventilation Climate Guidance: A Case Study in the Shijiazhuang Metropolitan Area. Atmosphere, 15(6). https://doi.org/10.3390/atmos15060676.
Zheng, Z., Fong, C. S., Aghamohammadi, N., & Law, Y. K. 2026. A Systematic Review of Urban Heat Island (UHI) Impacts and Mitigation: Health, Equity, and Policy. Systems, 14(1). https://doi.org/10.3390/systems14010082.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Анастасія Мудра
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
