ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ ТА КОМФОРТУ В АРХІТЕКТУРНОМУ СЕРЕДОВИЩІ: АНАЛІЗ ВПЛИВІВ І ШЛЯХИ ОПТИМІЗАЦІЇ
DOI:
https://doi.org/10.32347/2519-8661.2026.35-36.197-205Ключові слова:
енергоефективність, комфорт, архітектурне середовище, фізичний комфорт, психологічний комфорт, емоційний комфорт, соціальний комфорт, адаптивний підхідАнотація
У статті здійснено комплексний міждисциплінарний аналіз взаємозв’язку між енергоефективністю та багатовимірним комфортом у архітектурному середовищі. Дослідження охоплює фізичний комфорт із урахуванням сезонної специфіки (зимовий та літній періоди), а також психологічний, емоційний і соціальний виміри. Акцент зроблено на впливі ключових параметрів будівлі: теплоізоляції, герметичності оболонки, механічної вентиляції з рекуперацією, автоматизованого управління кліматом, інерційності конструкцій, пасивного сонячного опалення, систем сонцезахисту, енергоефективних вікон, відновлюваних джерел енергії, компактної форми будівлі, орієнтації приміщень та зонування за тепловими навантаженнями. Показано, що кожен із цих факторів може мати як позитивний, так і негативний вплив на якість середовища: наприклад, теплоізоляція та щільність оболонки підвищують ефективність у зимовий час, але можуть провокувати перегрів улітку, тоді як сонцезахист і адаптивне зонування виявляють універсальність для різних сезонів. Особливу увагу приділено проблемі «статичного» комфорту, який, за медичними дослідженнями, може негативно позначатися на імунній системі через відсутність природних коливань температури й свіжого повітря. У роботі обґрунтовано концепцію адаптивного підходу, що передбачає поєднання технологічних і природних рішень: комбінованих систем вентиляції, регульованого сонцезахисту, буферних просторів, гібридного зонування та використання екологічних матеріалів. Розроблено низку рекомендацій щодо подолання потенційних конфліктів між досягненням високої енергоефективності та збереженням динамічного комфорту, які спрямовані на формування сталого, здорового та гармонійного середовища. Такий підхід дозволяє не лише відповідати сучасним енергетичним стандартам, а й забезпечувати фізичне, психологічне та емоційне благополуччя користувачів у довгостроковій перспективі.
Посилання
D Khovalyg, O. B. Kazanci, H. Halvorsen, I. Gundlach, W. P. Bahnfleth, J. Toftum, & B. W. Olesen. (2020). Critical review of standards for indoor thermal environment and air quality. Energy and Buildings, 213, Article 109819. DOI: https://doi.org/10.1016/j.enbuild.2020.109819
Brager, G. S., & de Dear, R. J. (1998). Thermal adaptation in the built environment: A literature review. Energy and Buildings, 27(1), 83–96. DOI: https://doi.org/10.1016/S0378-7788(97)00068-8
Lamsal, P. (2023). A review on adaptive thermal comfort of office buildings. Energies, 16(3), 1524. DOI: https://doi.org/10.3390/en16031524
de Dear, R. J. (2020). A review of adaptive thermal comfort research since 1998. Building and Environment. DOI: https://doi.org/10.1016/j.buildenv.2019.106612
ISO 7730. (2005). Ergonomics of the thermal environment — Analytical determination and interpretation of thermal comfort using calculation of the PMV and PPD indices and local thermal comfort criteria.
ASHRAE 55–2023. (2023). Thermal Environmental Conditions for Human Occupancy. ASHRAE.
EN 16798-1. (2019). Indoor environmental input parameters for design and assessment of energy performance of buildings — Part 1: Indoor environmental quality.
Frontczak, M., & Wargocki, P. (2011). Literature survey on how different factors influence human comfort. Building and Environment, 46(4), 922–937. DOI: https://doi.org/10.1016/j.buildenv.2010.10.0
Strachan, D. P. (1989). Hay fever, hygiene, and household size. British Medical Journal, 299(6710), 1259–1260. DOI: https://doi.org/10.1136/bmj.299.6710.1259
Dopico, X. C., Evangelou, M., Ferreira, R. C., Guo, H., Pekalski, M. L., Smyth, D. J., … Todd, J. A. (2015). Widespread seasonal gene expression reveals annual differences in human immunity and physiology. Nature Communications, 6, Article 7000. DOI: https://doi.org/10.1038/ncomms8000
Rook, G. A. W. (1998). 99th Dahlem conference on infection, inflammation and chronic inflammatory disorders: Darwinian medicine and the ‘hygiene’ or ‘old friends’ hypothesis. Clinical and Experimental Immunology, 160(1), 70–69. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1365-2249.2010.04133.x
Goldinger, A., Lange, J., et al. (2015). Seasonal variation in immune components. PLoS Biology.
Wüchner, V., Sodaei, R., et al. (2023). Seasonal variation in gene expression across tissues. PLOS Biology, 21(2), e3001986. DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pbio.3001986
Fan, M. (2022). A review of different ventilation modes on thermal comfort. International Journal of Environmental Research and Public Health. DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph19074257
Merabet, G. H., Essaaidi, M., Ben Haddou, M., Qolomany, B., Qadir, J., Anan, M., … Benhaddou, D. (2021). Intelligent Building Control Systems for Thermal Comfort and Energy Efficiency [Preprint]. arXiv. DOI: https://doi.org/10.48550/arXiv.2104.02214
Ju, Y., Ju, X., Zhang, H., Cao, B., & Liu, B. (2022). Personalized local heating neutralizing individual, spatial and temporal thermo-physiological variances in extreme cold environments [Preprint]. arXiv. DOI: https://doi.org/10.48550/arXiv.2212.05439
Farrokhirad, E., Gao, Y., Pitts, A., & Chen, G. (2024). A systematic review on the risk of overheating in passive houses. Buildings, 14(8), 2501. DOI: https://doi.org/10.3390/buildings14082501
Nicol, J. F., & others. (2013). CIBSE TM52: The limits of thermal comfort: avoiding overheating in European buildings. London, UK: Chartered Institution of Building Services Engineers (CIBSE). DOI: https://www.cibse.org/knowledge-research/knowledge-portal/tm52-the-limits-of-thermal-comfort-avoiding-overheating-in-european-buildings
DesignBuilder. (n.d.). CIBSE TM52 overheating assessments. DesignBuilder Help. Retrieved from https://designbuilder.co.uk/helpv7.0/Content/CIBSETM52.htm
Wargocki, P., Sundell, J., Bischof, W., Brundrett, G., Fanger, P. O., Gyntelberg, F., Hanssen, S. O., Harrison, P., Pickering, A., Seppänen, O., & Wouters, P. (2002). Ventilation and health in non-industrial indoor environments: Report from a European multidisciplinary scientific consensus meeting (EUROVEN). Indoor Air, 12(2), 113–128. DOI: https://doi.org/10.1034/j.1600-0668.2002.01145.x
Allen, J. G., MacNaughton, P., Satish, U., Santanam, S., Vallarino, J., & Spengler, J. D. (2016). Associations of cognitive function scores with carbon dioxide, ventilation, and volatile organic compound exposures in office workers: A controlled exposure study of green and conventional office environments. Environmental Health Perspectives, 124(6), 805–812. DOI: https://doi.org/10.1289/ehp.1510037
Gu, X., Zhang, S., Cao, B., Luo, M., You, S., & Lin, B. (2021). A field investigation on factors affecting manual window-opening behavior in an office building in China. Building and Environment, 205, 108245. DOI: https://doi.org/10.1016/j.buildenv.2021.108245
Lolli, N., Nocente, A., & Grynning, S. (2020). Perceived Control in an Office Test Cell, a Case Study. Buildings, 10(5), 82. DOI: https://doi.org/10.3390/buildings10050082
Stefani, O., Schöllhorn, I., & Münch, M. (2024). Towards an evidence-based integrative lighting score: A proposed multi-level approach. Annals of Medicine, 56(1), 2381220. DOI: https://doi.org/10.1080/07853890.2024.2381220
DIN (Deutsches Institut für Normung). (2019). DIN EN 17037:2018 – Daylight in buildings.
World Health Organization. (2021, December 23). Coronavirus disease (COVID-19): Ventilation and air conditioning. Questions and Answers. Retrieved from https://www.who.int/news-room/questions-and-answers/item/coronavirus-disease-covid-19-ventilation-and-air-conditioning
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Наталя Болгарова
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
