Архітектурний вісник КНУБА

ОДЕСА НА КАРТИНАХ, АБО МІСЬКИЙ ОДЕСЬКИЙ ПЕЙЗАЖ

2024-05-05T14:16:47+03:00

У статті розглядаються особливості одеської пленерної школи живопису у творчості видатного одеського художника А.В. Стрельбицького. Показано вплив архітектури, історії та південного клімату Одеси на формування неповторної, унікальної живописної школи, особливе місце в якій належить міському пейзажу. Проаналізовано історичні аспекти формування міського пейзажу. Визначено і проаналізовано основні етапи формування одеської пленерної школи. Вказано основне напрямок одеської пленерної школи, яке полягає у послідовному продовженні та розвитку традицій міського пейзажу кінця XIX – початку XX ст. у пленерному живописі другої половини ХХ – початку XXI ст.

ІНКЛЮЗИВНІ ПРИЙОМИ КОЛЬОРОВОЇ ГАРМОНІЗАЦІЇ ВНУТРІШНЬОГО ПРОСТОРУ ГРОМАДСЬКИХ БУДІВЕЛЬ

2024-05-05T17:55:51+03:00

У даній роботі на основі систематичного теоретичного та практичного досвіду визначено основні інклюзивні прийоми кольорової гармонізації внутрішніх просторів громадських будівель: прийом використання контрастних кольорів, прийом використання системи кольорового кодування, прийом використання шрифту Брайля та тактильних елементів, прийом застосування світлових сигналів, прийом використання нейтральних кольорів для підлоги та стін, прийом використання аудіовізуальних сигналів, прийом забезпечення доступності на дотик, прийом кольорових індикаторів дверей та вхідної зони, прийом кольорового позначення інфраструктури.

САКРАЛЬНА АРХІТЕКТУРА ЯПОНІЇ ЧАСІВ РОЗПОВСЮДЖЕННЯ БУДДИЗМУ: МІСЦЕВІ ТРАДИЦІЇ ТА КИТАЙСЬКІ ВПЛИВИ

2024-05-05T18:11:40+03:00

Досліджуються сакральні комплекси буддизму і синто часів початку розповсюдження буддизму в Японії в епоху Нара (645-783 рр.) з метою виявлення характеру взаємовпливу двох архітектурних традицій – континентальної, представленої буддійською архітектурою Китаю, і місцевою японської, представленою архітектурою синто. В якості архітектурних прикладів було обрано два автентичні об’єкти обох релігійних течій побудованих в одному часовому проміжку в ареалі міста Нара, а саме: монастирський комплекс Тошьодай-джі, заснований у 759 році буддійським монахом Цзяньчжэном, та комплекс святилища Касуга, побудований на початку VIII ст. представниками могутнього клану Фуджівара – протектору імператорської влади. Аналіз обраних об’єктів проводиться в чотирьох аспектах: за характером організації простору, характером взаємодії структурних елементів, характером їх доступності і смислового наповнення. В архітектурі монастирського комплексу Тошьодай-джі переважними є континентальні впливи, котрі знаходять своє відображення на рівні організації комплексу, структурі та інтер’єрі його головного павільйону кондо, також на рівні його семантики. В архітектурі комплексу є помітним початок процесу трансформації місцевих архітектурних традицій під потреби буддизму, що здебільшого відображається в характері структури і організації внутрішнього простору кондо. Комплекс святилища Касуга, навпаки, хоча і підпадає під впливи континентальних технік, залишається здебільшого в рамках місцевих впливів, переважають здебільшого на рівні організації комплексу та на рівні його семантики. Континентальні впливи проявляються у спробах організації структури комплексу святилища за прикладами буддійських архітектурних комплексів, також, в архітектурній формі павільйонів хондо. Виявлення характерних рис двох архітектурних традицій проводилося паралельно відносно кожного з обраних об’єктів, на основі отриманих результатів було проведено порівняння характеру взаємовпливу двох напрямків в кількісних показниках.

ТИПОЛОГІЯ СПОСОБІВ ОЗНАКУВАННЯ АРХІТЕКТУРНО-МІСТОБУДІВНОЇ СПАДЩИНИ

2024-05-05T18:25:58+03:00

У статті розглянуто проблему представлення об’єктів архітектурно-містобудівної спадщини у сучасному середовищі. Більшість таких об’єктів невідомі суспільству, не досліджені, стан їх збереженості є критичним або вони тільки частково збережені, але в той же час цінність та унікальність таких об’єктів є надбанням всього народу. Тому необхідним є проведення заходів із збереження та охорони цінних історичних архітектурних та містобудівних комплексів, а також їх ознакування за допомогою комплексу заходів, розроблених індивідуально для кожного об’єкту. У статті розроблено типологію способів ознакування архітектурно-містобудівної спадщини. Серед варіантів способів ознакування: площинні та об’ємно-просторові трасування, інформаційні знаки-символи, експонування наземних та підземних фрагментів об’єкту, макетні об’ємно-просторові композиції, інтерактивні та мультимедійні інфобокси, інформаційні та навігаційні системи, 3D реконструкції втрачених об’єктів та ін. У процесі пошуку та розроблення варіантів ознакування української спадщини було досліджено та проаналізовано варіанти ознакування частково та повністю втрачених цінних історичних ансамблів та комплексів у світі.

ОСНОВНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ СТРУКТУРИ ТРАНСПОРТНО-ПЕРЕСАДОЧНИХ ВУЗЛІВ З СИСТЕМОЮ ОБ’ЄКТІВ ОБСЛУГОВУВАННЯ

2024-05-05T18:44:59+03:00

Автором на основі проведених досліджень зроблено низку пропозицій щодо формування транспортно-пересадочних вузлів у межах міста. Крім іншого, описані принципи формування транспортно-пересадочних вузлів, основні умови їх розміщення у місті та можливі обмеження щодо їх розміщення.

Серед проаналізованих робіт не виявлено формулювання принципів організації об'єктів обслуговування у структурі транспортно-пересадочних вузлів. Подальші дослідження автора будуть направлені у дане русло.

ГРОМАДСЬКІ ПРОСТОРИ: РІЗНІ МАСШТАБИ ТА АКЦЕНТИ В ПРОЕКТАХ ЮРІЯ СЕРЬОГІНА

2024-05-09T20:35:12+03:00

У сучасному світі громадські проекти стають не лише важливою складовою архітектурного ландшафту, але й ключовим фактором у формуванні життєвого простору та спільнот. Вони відіграють значну роль у сприянні соціальній взаємодії, культурному обміну та стимулюють розвиток соціальних зв’язків. Вдумливе проектування громадських просторів передбачає не лише забезпечення функціональності та естетичної привабливості, але й глибокий аналіз потреб місцевих громад, врахування історико-культурних особливостей та унікальних вимог.

Україна, як країна з багатою культурною спадщиною та розмаїттям громадських спільнот, має великий потенціал для розвитку громадських проектів. Їх існування відображається в різноманітних формах: від міських скверів та парків до центрів культури та спорту. Вдячна синергія між архітекторами, місцевими владами та громадськістю сприяє створенню інноваційних та соціально значущих проектів, які сприяють зближенню та розвитку громад.

Ця стаття досліджує громадські проекти архітектора Юрія Серьогіна, які відображають його внесок у розвиток архітектурної сцени та громадського простору. Із використанням аналізу та оцінки проектів, стаття пропонує висвітлення ключових аспектів творчості архітектора, його підходів до розв'язання архітектурних завдань, та впливу на суспільство.

ДИНАМІЧНІ ПРОСТОРИ: ЕВОЛЮЦІЯ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ СПОРТИВНОЇ АРХІТЕКТУРИ В РОБОТАХ Ю. СЕРЬОГІНА

2024-05-09T21:10:45+03:00

У статті досліджується роль спортивних споруд в ширшому контексті української архітектури на основі робіт архітектора-практика Юрія Серьогіна, наголошуючи на її значенні як трансформаційної сили, яка виходить за межі простих спортивних об’єктів. Заглиблюючись у симбіотичний зв’язок між спортивною інфраструктурою та міським розвитком, в статті розглянуто, як дизайн і планування спортивних споруд відіграють значну роль у формуванні сучасної архітектурної ідентичності України.

АКТУАЛЬНІСТЬ ТА ПРОБЛЕМИ ПРОЄКТУВАННЯ ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНИХ РЕАБІЛІТАЦІЙНИХ ЦЕНТРІВ ДЛЯ БІЙЦІВ ЗСУ

2024-05-09T20:51:00+03:00

В час, коли Україна виборює свою незалежність, багато її захисників отримують поранення різного ступеня важкості протягом ведення бойових дій. Звичайно, їм надається перша медична кваліфікована й спеціалізована допомога у військових госпіталях і спеціалізованих медичних закладах. Але важливе значення має реабілітація бійців ЗСУ для повного відновлення їх функцій та можливості повноцінно працювати й жити в суспільстві. Поки немає проєктів повної відбудови зруйнованих міст України, необхідно зробити першочергові кроки, які націлені на низку сучасних проблем, серед яких важливе місце посідає проєктування реабілітаційних центрів, які надають не тільки фізичну реабілітацію, але і психологічну.

АРХІТЕКТУРНІ АСПЕКТИ ПРИ ВІДБУДОВІ САДИБНОГО ЖИТЛА

2024-05-09T21:28:32+03:00

Під час війни на звільнених територіях та по всій Україні виникла гостра необхідність у новому житлі. Більшість коштів, інвестицій виділено під відбудову саме приватних будинків. Вже сотні сімей на сьогоднішній день отримали ключі від нового будинку в громадах Ірпеня, Гостомеля, Бучі. Робота направлена на розгляд архітектурних аспектів відбудованого житла: площі, форми, стилю. Виявлені переваги та недоліки різних типів садибного відбудованого житла. Розглянуті основні технології зведення садибних будинків під час відбудови. Підкреслена важливість врахування засобів архітектурної композиції при проектуванні приватного житла. Дана стаття може допомогти архітекторам та будівельникам визначити основні напрями по відбудові садибного житла.

АНАЛІЗ ПРАКТИКИ ПРОЄКТУВАННЯ І БУДІВНИЦТВА МАСОВОГО ЖИТЛА

2024-05-09T21:39:04+03:00

У статті розкриваються основи формування житлових будинків масового індустріального будівництва. Аналізується практика проектування і будівництва та типологічні особливості житлових будинків. Розглядаються пропозиції по реконструкції та відбудові масового житла в Україні. Виявлена організація житла з застосуванням перспективних архітектурно-конструктивних систем і формування домобудівних комплексів. Розглядаються сучасні тенденції архітектурного проектування багатоповерхових житлових будинків та надані пропозиції комплексного формування житла з адресною забудовою житлових утворень.

ФОРМУВАННЯ СТРУКТУРИ ТРАНСПОРТНО-ПЕРЕСАДОЧНИХ ВУЗЛІВ МЕРЕЖІ ВИСОКОШВИДКІСНОЇ ЗАЛІЗНИЦІ

2024-05-09T22:06:43+03:00

На основі системного підходу проаналізовано перспективу формування структури високошвидкісної залізниці в Україні. Структуру розглянуто на трьох ієрархічних рівнях: регіональному, містобудівному, об’єктному. Регіональну структуру для підвищення життєздатності та економічної ефективності запропоновано формувати в три етапи. За допомогою варіативного проектування та аналогів вирахувано перспективні маршрути та строки реалізації програми. На містобудівному рівні проаналізовано основні регіональні транспортні вузли України та місце в них структури високошвидкісної залізниці. На об’єктному рівні виявлено функціональний остов двох типів транспортних вузлів. Проаналізовано можливі засоби підвищення рівня комфорту. Розроблена структура може стати прикладом для вирішення подібних задач в межах інших світових регіонів.

ПИТАННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ ЗОН РЕАБІЛІТАЦІЙНИХ ЦЕНТРІВ ДЛЯ ЛЮДЕЙ ЛІТНЬОГО ВІКУ

2024-05-09T22:24:43+03:00

У більшості сучасних країн світу є чимало досягнень у соціальній сфері по забезпеченню всім необхідним по догляду та розвитку дітей, навчанню молоді, забезпеченню комфортних умов для праці дорослих, а от у забезпеченні необхідними умовами людей літнього віку є ще складності. Одна з них – саме зростання кількості людей похилого віку. Особливо гостра ця проблема стоїть у Китаї, як результат державного контролю народжуваності у минулому, але і в інших великих країнах ця тенденція починає прогресувати. Тому проєктування і будівництво нових закладів соціального захисту населення, реабілітаційних центрів є як ніколи актуальним. Важливою особливістю як формування комфортних архітектурно-планувальних рішень таких закладів так і організація функціональних зон. До них слід віднести такі зони: вхідна, житлова, медико-реабілітаційна, фізкультурно-оздоровча, соціальної адаптації, відпочинку та дозвілля, господарча.

ПРОБЛЕМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОМФОРТНОСТІ ЖИТЛОВОГО СЕРЕДОВИЩА НА ОСНОВІ МОБІЛЬНИХ БУДІВЕЛЬ

2024-05-09T22:41:50+03:00

У статті представлено аналітичний матеріал світового та вітчизняного досвіду організації житлового середовища на основі мобільних будівель для тимчасового проживання. Окреслені основні проблеми комфортності тимчасового житлового середовища та визначені можливі шляхи їх вирішення.