Архітектурний вісник КНУБА

ІНДИКАТОРИ ПРЕДКАТАСТРОФНИХ СТАНІВ В АНАЛІЗІ МІСТА ЯК ДИНАМІЧНОЇ СИСТЕМИ

2023-12-27T20:10:14+02:00

У статті проаналізовано проблеми виникнення можливих катастроф у процесах переходів функціонування міста як системи від стагнації до стабільності, а у подальшому, до кризи. При цьому місто розглядається як складна система, на яку впливає безліч системно пов’язаних внутрішніх і зовнішніх факторів, які активно впливають один на одного. Місто як динамічна система складається з підсистем нижчого ієрархічного рівня, які мають власну динаміку функціонування. Кожна з цих підсистем стикається з обмеженнями, що накладаються сусідніми системами, на які вони, в свою чергу, чинять тиск. Чим складніше система, тим гостріше конфлікти між її елементами. При певному збільшенні числа взаємопов'язаних конфліктів система починає прагнути до саморуйнування, переходячи зі статичного стану в стан неконтрольованого хаосу. У природних системах конфлікти вирішуються за допомогою циклів обвальної саморегуляції. В історії людства зустрічаються подібні саморегуляції міст. Саме за цієї причини сталий розвиток та методи управління конфліктами системи місто-довкілля стають трендом у розвитку архітектури, урбаністики та містобудування.

Ця стаття є розвитком циклу статей авторів, присвячених моделюванню міста як сталої системи. У статті розглянуто принципи можливих переходів функціонування міської системи від кризового до передкатастрофного стану. Отримані дані розглядаються як основа для формування показників передкатастрофних станів міста як динамічної системи.

ІННОВАЦІЇ В АРХІТЕКТУРНОМУ КОНТЕКСТІ: ТРИГЕРНА ТА СИМВОЛЬНА СИСТЕМА СПРИЙНЯТТЯ

2023-12-27T20:23:52+02:00

У статті розглядається тематика сприйняття нових та оригінальних об’єктів в архітектурному середовищі. Наголошено на системі тригерів та знаків, що впливають на людину, формуючи її сприйняття про «новацію» – нову будівлю, скульптуру та будь-який нетиповий предмет дизайну. Наводяться основні прийоми, які можна використовувати для попередньої підготовки суспільства, для формування позитивного сприйняття новаційних об’єктів: ексклюзивність, використання відомих елементів, попередня обізнаність, часткова демонстрація, позитивні відгуки реальних людей, історична та національна свідомість, сучасні елементи, соціальне замовлення. Акцентується на підвищенні культурного рівня у суспільстві загалом та для кращого сприйняття нового та нетипового.

МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ КУРСОВОГО ПРОЄКТУ СТУДЕНТАМИ ПЕРШОГО КУРСУ НА ТЕМУ «ОРДЕРНА КОМПОЗИЦІЯ»

2023-12-27T21:09:23+02:00

У статті описана методика виконання курсового проєкту на тему «Ордерна композиція» для студентів першого курсу під керівництвом викладачів та завідувача кафедри Основ архітектури та АП професора Слєпцова О.С. Завдання включає креслення архітектурних обломів, канонічних ордерів та ордерів античних пам’яток архітектури (фасади, плани, розрізи, деталі). В статті зосереджена увага на питаннях компоновки студентських робіт, надано рекомендації щодо оформлення креслень та загальної методики виконання курсового завдання.

ПРОПОЗИЦІЇ З ФОРМУВАННЯ ОБ'ЄКТІВ ПОПУТНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ У ЗОНАХ ГРОМАДСЬКОЇ АКТИВНОСТІ НАСЕЛЕННЯ

2024-01-07T19:56:55+02:00

Концентроване, багатошарове і складно організоване середовище зон громадської активності впливає на поведінку містян. Успішність соціокультурного простору у сучасних реаліях нерозривно пов’язана з її економічною ефективністю. Перетин економічних і соціальних інтересів суспільства примушує звертати увагу на взаємодію громадського простору, повсякденного транзитного руху городян, що дає можливість поєднувати соціокультурну та комерційну складову. Привабливий простір повинен мати набір різноманітних функцій, які будуть забезпечувати постійну присутність у ньому людей з різною метою у різний час доби, сприятиме постійній підтримці життєдіяльності оточуючих територій[1-3].

Попутне обслуговування є частиною системи громадського обслуговування, одначе його специфіка накладає обмеження на види діяльності, які доцільно розвивати у зонах громадської активності. Попутним може бути культурно-побутова діяльність, яка не запланована заздалегідь, не потребує якою-небудь спеціальної підготовки і дозволяє реалізацію в у короткі проміжки часу.

На інтенсивність відвідування вузлів активної життєдіяльності, крім задоволення суто утилітарних потреб, великий вплив має фактор привабливості самого міського середовища. За результатами проведених наукових досліджень у КИЇВЗНДІЕПі та КНУБА визначено, що середовище соціальної активності моделює у свідомості людини очікування нової інформації нових форм життєдіяльності.

В ході досліджень виявлено, що для організації комфортного попутного обслуговування в зонах громадської активності містян необхідно враховувати такі фактори: потенційний час городян, проведений у цих зонах; діапазон попутних видів обслуговування; конфігурація притаманних видам обслуговування технологічних ліній пішохідного руху (прямолінійний або диференційований).

На жаль, повномасштабне вторгнення рф в Україну породило новий вид попутного обслуговування подвійного призначення – укриття як «критерій безпеки» городян.

ПЕРШОЧЕРГОВІ КРОКИ ВІДРОДЖЕННЯ

2024-01-07T20:09:50+02:00

Розглянуто деякі актуальні містобудівельні аспекти першочергових кроків відродження України. Поки немає проєктів повного відновлення зруйнованих міст України, необхідно зробити першочергові кроки, які націлені на раціональне розміщення прихистків з комфортабельної житлової структурою і системою соціального забезпечення. Важливе проєктування реабілітаційних центрів, які надають не тільки фізичну реабілітацію, але і психологічну. Також актуальною темою є учбові центри управління дронами. Відновлення будівельної індустрії на принципах екології та новітніх ефективних технологіях.

СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ПОБУТОВОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ

2024-01-07T20:16:44+02:00

В роботі, побуті та на відпочинку люди користуються послугами сфери побуту, котра виконує важливі соціально-економічні функції, впливає на процес формування нового побутового складу та створює умови для багатогранної діяльності і розвитку особистості. Саме вона сприяє скороченню нераціональних витрат часу на ведення хатньої роботи, дозволяє знайти матеріальні та трудові ресурси для розвитку інших галузей господарства, а також сприяє збільшенню вільного часу. Галузь побутового обслуговування багатофункціональна та поєднує в собі купу різних по характеру споживання послуг. Ми розглядаємо ці послуги та, відповідно, показуємо їх місце в містобудівній мережі, приводимо потрібні будівлі, де ці послуги розміщуються.

ДОСВІД ЗБЕРЕЖЕННЯ ТА ФОРМУВАННЯ ЗАБУДОВИ СЕЛА УРИЧ В УМОВАХ ПАМ’ЯТКООХОРОННИХ ОБМЕЖЕНЬ

2024-01-07T20:28:55+02:00

В даній статті зроблена спроба осмислити досвід збереження цінної забудови села Урич, яка відображає типове планування XVI ст. притаманне бойківським поселенням. Актуальність дослідження випливає із потреби задіяти ресурси села для економічного та культурного розвитку. Пам’ятки археології та архітектури, історична та традиційна забудова можуть бути одним із вагомих ресурсів при розумному їх використанні. В результаті досліджень виявлено, що охоронні зони комплексу пам’яток літописного городища Тустань поширюються на забудову села, що значно обмежує нове будівництво. Пріоритетним стає збереження традиційного характеру історичного середовища. В межах зон регулювання забудови проводяться роботи, скеровані на реставрацію пам’яток архітектури, відбудову та музеєфікацію цінних об’єктів, реновацію історичних будівель, ревіталізацію занедбаних та покинутих будинків. Створюються передумови для сприяння точній реконструкції цінних, але вже зруйнованих будівель. Однак, нове будівництво та перебудова старих будинків ведуться в рамках встановлених урбаністичних та архітектурних регламентів

ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ФАСАДІВ СПОРУД З ВРАХУВАННЯМ ЕМОЦІЙНОГО СПРИЙНЯТТЯ (НА ПРИКЛАДІ ЛЬВІВСЬКОЇ АРХІТЕКТУРИ)

2024-01-08T20:12:22+02:00

Урбаністичне середовище достатньо «агресивно» впливає на психіку людини, що перебуває в ньому, оскільки воно суттєво відрізняється від природніх умов проживання, до якого людина еволюційно пристосовувалась тисячоліттями. В статті зроблена спроба проаналізувати особливості формування архітектури, зокрема фасадів споруд, через призму емоційного сприйняття людиною середовища. Архітектура фасадів будинків розглянута в історичній ретроспективі починаючи від початку ХХ сторіччя, в період коли в проектуванні переважало, в основному, статичне споглядання архітектури до її сучасного періоду. Це дозволило визначити основні тенденції та прийоми формування фасадів житлових та громадських будинків, що склались в останні десятиріччя. Постійне візуальне сприйняття середовища (зокрема міського), його насиченість зоровими елементами здійснює значний вплив на психологічний стан людини. В статті проаналізовано традиційне вертикальне членування площини фасаду на 3 частини (яруси), особливості проєктування входу, вплив на загальну композицію фасаду вікон та літніх приміщень. Сформульовані основні вимоги до архітектурного вирішення кожного ярусу та елементів, які його наповнюють. Зроблена спроба врахувати рекомендації візуальної екології та визначено основні вимоги до проектування фасадів житлових та громадських об’єктів, які дозволяють створювати комфортне середовище для мешканців міст та селищ.

ПРОВІДНІ ТЕНДЕНЦІЇ В ЗАХІДНІЙ ПРАКТИЦІ АРХІТЕКТУРИ ПРОМИСЛОВИХ БУДІВЕЛЬ ТА СПОРУД

2024-01-08T20:23:26+02:00

В цій публікації показані головні риси та тенденції розвитку сучасної архітектури промислових будівель та встановлений концептуальний зв’язок, а також вплив кращих зразків західної архітектурної школи та вітчизняного досвіду в галузі індустріального та постіндустріального будівництва.

РОЛЬ СУЧАСНИХ КОНСТРУКЦІЙ В АРХІТЕКТУРІ ПРОМИСЛОВИХ БУДІВЕЛЬ

2024-01-08T20:32:14+02:00

В матеріалі статті висвітлюється домінуюча роль конструкцій та матеріалів в архітектурі промислових будівель сучасності, їх використання в різних галузях архітектури промислових будівель та активне впровадження нових форм та творчого пошуку при апробації проектної фази розробки об’єктів індустріальної архітектури.

КРИТЕРІЇ КЛАСИФІКАЦІЇ ПІДЗЕМНИХ НАУКОВО-ДОСЛІДНИХ КОМПЛЕКСІВ

2024-01-08T20:39:21+02:00

Стаття присвячена класифікації підземних науково-дослідних комплексів, котрі за останні десятки років стали важливою інфраструктурою для проведення досліджень в галузях фізики, астрофізики, геології та біології. Окреслені основні переваги підземних комплексів над науково-дослідними комплексами, що розміщені на поверхні. Проаналізовані праці вітчизняних та закордонних вчених свідчать про потребу подальшого дослідження даної теми, оскільки опрацьований матеріал є дотичним до теми дослідження та не розкриває її аспекти в повній мірі. У статті розглянуто основні критерії класифікації, що налічують 5 основних категорій: інженерно-геологічні характеристики; цільове призначення; технічні характеристики; архітектурно-планувальні ознаки; групи ризиків. Деякі з категорій класифікації розділені на підкатегорії. Інженерно-геологічні характеристики запропоновано розділити на критерії розташування за межами міського простору та за типом доступу до комплексу. Категорія технічних характеристик представлена трьома критеріями: кількістю основних залів, глибиною, об’ємом комплексу. За архітектурно-планувальними ознаками підземні науково-дослідні комплекси розділені за композиційно-просторовою схемою на поверхні та під землею, за кількістю рівнів. Класифікація ґрунтується на аналізі світового досвіду проектування глибокопідземних лабораторій, що знаходяться в юрисдикції CERN, систематизації даних про них отриманих зі звітів CERN, котрі знаходяться у відкритому доступі. Представлена в статті класифікація створена з метою поглиблення знань та розуміння організації підземних науково-дослідних комплексів, в тому числі їх містобудівної, об’ємно-просторової та функціонально-планувальної структури. Запропонована класифікаційна система може слугувати для подальшої розробки рекомендації щодо проектування даного типу комплексів.

ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ПІДЗЕМНИХ ПРОСТОРІВ ДЛЯ ВЕЛОСИПЕДНИХ СТОЯНОК У СКЛАДІ ТРАНСПОРТНО-ПЕРЕСАДОЧНИХ ВУЗЛІВ

2024-01-09T20:58:35+02:00

У статті розглядаються сучасні напрямки підземної урбаністики. Як приклад функціонального призначення підземних просторів визначено особливості влаштування стоянок для велосипедів у складі транспортно-пересадочних вузлів. Велосипедна транспортна система посідає важливе місце в урбанізованих моделях Європейських країн, Японії і Північної Америки. В Україні питання формування велосипедної транспортної велоінфраструктури відображені в наступних документах: «Програма першої стадії розвитку велосипедної мережі та відповідної інфраструктури у Львові у 2011-2019 роках», «Стратегія розвитку міста Києва до 2025 року». У рамках даної теми найбільша увага приділена дисертаційному дослідженню, присвяченому вивченню споруд для велосипедів, які являються складовою велоінфраструктури в містах з великим відсотком використання велосипеду як повноцінного транспорту в щоденних поїздках. Проаналізовано досвід будівництва підземних паркінгів для велосипедів на прикладі велосипедної стоянки біля залізничної станції Гронінген у Нідерландах та автоматизованого підземного паркінгу для велосипедів у м. Токіо, Японія. Виходячи з параметрів транспортних засобів наведено нормативні показники формування проходів, влаштування допоміжних приміщень та раціональні схеми комбінованого зберігання автомобілів і велосипедів у загальному паркінгу. В результаті дослідження виявлено наступні особливості влаштування підземних велосипедних стоянок у транспортно-пересадочних вузлах: в комплексі з пересадочним вузлом, коли велосипед виступає в ролі повноцінного транспорту; в перехоплюючих паркінгах на в’їзді до міста чи його історичної частини; комбінування з підземними паркінгами для автомобілів, що має економічний ефект в разі використання незадіяних площ під паркування.

ПЕРСПЕКТИВИ ПРОЄКТУВАННЯ СУЧАСНИХ ЛАНДШАФТНИХ ТЕАТРАЛЬНИХ БУДІВЕЛЬ ТА СПОРУД У ПОВОЄННІЙ УКРАЇНІ

2024-01-09T21:12:33+02:00

Стаття присвячена проблемам відбудови зруйнованих культурно-видовищних та дозвіллєвих закладів на території сучасної України в повоєнний час. Особливо важливу роль автор приділяє проблематиці створення актуальних проєктів ландшафтних театрів на заміну знищених окупаційними військами російської федерації на територіях, де почались та продовжуються зараз бойові дії. Театральні та культурно-просвітницькі об’єкти на відкритому просторі створені в населених пунктах України в повоєнний час надають шанс вибудувати систему задоволення населення в культурному обслуговуванні в межах обмеженого бюджету країни, де щойно відбулись воєнні дії.

Автором в даній публікації порівнюється фактичний стан та тенденції розташування об’єктів театральної мережі з закритих та відкритих культурно-видовищних і дозвіллєвих закладів у країни в довоєнний період та в умовах активної фази воєнних дій в Україні. В статті докладно висвітлюється значний обсяг руйнувань культурно-видовищних та дозвіллєвих закладів на сході, півночі та півдні України, аналізується характер нанесених пошкоджень об’єктах театральної мережі та наводяться певні конкретні пропозиції щодо організації відновлення зруйнованих будівель і споруд на основі раніше проведених автором наукових досліджень. В статті автор досліджує шляхи та економічну доцільність відновлення знищених об’єктів театральної архітектури на теренах України та надає рекомендації, якими культурно-видовищними та дозвіллєвими закладами. було би доцільно замінити зруйновані будівлі і споруди. На аргументовану думку автора, саме ландшафтні театри на відкритому просторі є повноцінною альтернативою закритим театральним спорудам, що є більш бюджетним та швидко реалізованим варіантом відновлення зруйнованої театральної мережі в повоєнній Україні.

ДЕЯКІ ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ОБ’ЄМНО - ПЛАНУВАЛЬНИХ РІШЕНЬ ЗУПИНОК ГРОМАДСЬКОГО МІСЬКОГО ТА МІЖМІСЬКО-ГО НАЗЕМНОГО ТРАНСПОРТУ НА ПРИКЛАДІ: АВТОБУСНИХ, ТРАМВАЙНИХ І ТРОЛЕЙБУСНИХ ЛІНІЙ

2024-01-09T21:27:59+02:00

У сучасному світі, мобільність людей стала однією з ключових складових повсяк-денного життя. Ми постійно пересуваємось з одного місця на інше - чи то для місця проживання, роботи, навчання, здійснення покупок, занять спортом, відпочинку, або інших місць де можна задо-вольнити інші людські потреби які виникають під час життя. Щоб оптимізувати наш час та мінімі-зувати непродуктивну тривалість переміщень, ми використовуємо приватний чи громадський транс-порт. У міському середовищі існують два види транспорту які люди використовують для переміще-ння у потрібне їм місце: приватний та громадський. У даному випадку нас цікавить громадський транспорт, а саме деякі архітектурні об'єкти, що входять у систему функціонування громадського транспорту, такі як зупинки міського і міжміського призначення для автобусів, тролейбусів і трам-ваїв, які є основними перевізниками пасажирів у межах міст і приміських зон. Ця стаття є спробою виявити деякі особливості формування об’ємно планувальних рішень зупинок громадського транс-порту і класифікувати зупинки за їх дизайном і призначенням на основі аналізу існуючих або проєктованих зупинок інших країн.