ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ АРХІТЕКТУРНО-ПРОСТОРОВИХ РІШЕНЬ ЗАХИСНИХ СПОРУД ЦИВІЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ: ДОСВІД УКРАЇНИ, ФІНЛЯНДІЇ ТА ІЗРАЇЛЮ

Анотація

У статті проаналізовано найбільш чисельні випадки загибелі та поранення цивільного населення внаслідок ракетних і дронових атак Росії на території України. Особливу увагу приділено характеристикам міського середовища, де траплялися ці події (житлова забудова, громадські споруди, відкриті простори). Виявлено типові просторові сценарії підвищеного ризику — ситуації, за яких відсутність або недоступність захисних споруд спричиняє найбільші втрати. Це дозволяє визначити пріоритетні умови, за яких наявність захисних споруд стає критичною.

З метою напрацювання нової номенклатури захисних споруд здійснено порівняльний аналіз типології, просторово-функціональних характеристик і нормативної бази України (ДБН В.2.2-5:2023), Фінляндії (класи S1, S2, скельні укриття) та Ізраїля (Мамад, Мамак, Мамам, Мамах). Аналіз охоплює розміщення, об’ємно-планувальну структуру, конструктивні вимоги та можливість використання захисних споруд у мирний час.

Порівняння виявило суттєві концептуальні прогалини в українській системі захисних споруд. Результати дослідження можуть слугувати основою для типізації нових форматів безпечних просторів з урахуванням типу забудови, удосконалення чинних норм і розширення класифікації споруд. Запропонований підхід спрямований на посилення ефективності архітектурного планування та реальний захист населення україни в умовах поточних загроз.