У статті розглядаються основні види закономірностей, які є основою та необхідною умовою наявності архітектурної композиції. До таких належить симетрія, метро-ритмічна і пропорційна закономірності. Водночас перелічені закономірності являються й основними композиційними засобами виразності і гармонізації форми. Стисло надано історію розвитку теоретичних досліджень у трактатах відомих архітекторів та теоретиків архітектури минулого щодо важливості використання цих закономірностей при проектуванні. Що лежить в основі творчого процесу при народженні архітектурної форми - математичний розрахунок чи творче відчуття? На питання первинності теоретичного чи емпіричного методів проектування може дати аналізу креслень фасадів храмів, автором яких є професор архітектури Олег Семенович Слєпцов. Аналіз було проведено за двома напрямками: пошук найбільш поширених пропорційних відношень (простих і іраціональних) та методом тріангуляції. Аналіз фасадів храмів архітектора Олега Семеновича Слєпцова показав, що при проектуванні використання пропорційних законмврностей було використано на рівні відчуття, без попереднього розрахунк; візерунки умовних трикутників і квадратів при усьому багатстві варіацій мають етнічну спрямованість і особливий авторський почерк, а розміщення тотожніх елементів в ротондальних об’ємах посилює їх перспективне зменшення, надає їм ритмічного сприйняття яке, в свою чергу, призводить до виразної динамічності.
